омеблювання
МЕ́БЛІ (предмети обстановки квартири, кімнати тощо), УМЕБЛЮВА́ННЯ (ОМЕБЛЮВА́ННЯ), МЕ́БЛЯ розм., ПОСТАНО́ВА діал. До вечора вона по-своєму переставляла меблі, змінювала на свій смак обстановку кімнат (І. Микитенко); Кімната у квартирі Ріхарда Галле. Бідне умеблювання (В. Собко); Стіл і стілець доповнюють омеблювання (М. Коцюбинський); Мебля ця й досі була майже новенька і цілком відповідала новаторським поглядам мойого симпатичного героя (М. Хвильовий); "Так, у нас багато дечого слід би змінити... Наприклад, постанова в нашому салоні: все нове, добране старанно, але все чогось немов бракує..." (Леся Українка).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- омеблювання — омеблюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- омеблювання — -я, с. 1》 Дія за знач. омеблювати. 2》 рідко. Меблі, обстановка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- омеблювання — ОМЕБЛЮВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. омеблюва́ти. 2. рідко. Меблі, обстановка. Стіл і стілець доповнюють омеблювання (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
- омеблювання — ОМЕБЛЮВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. омеблюва́ти. 2. рідко. Меблі, обстановка. Стіл і стілець доповнюють омеблювання (Коцюб., III, 1956, 145). Словник української мови в 11 томах