1. Словник синонімів української мови

опарювати

ОБВАРИ́ТИ (облити окропом; обпекти окропом, гарячою парою тощо), ОБПА́РИТИ (ОПА́РИТИ рідше), ПОПА́РИТИ, ОБШПА́РИТИ (ОШПА́РИТИ) розм., ПРОШПА́РИТИ рідше, СПА́РИТИ рідше; ЗВАРИ́ТИ рідше (тільки про частини тіла). — Недок.: обва́рювати, обпа́рювати (опарювати), па́рити, обшпа́рювати (ошпа́рювати), шпа́рити, прошпа́рювати. За годину до випікання млинців підготовлену масу обварюють двома склянками молока або води (з популярної літератури); Скорою ходою почимчикував (Яць) до хати другого шваґера, котрому ген-то жінка окропом ноги обварила (І. Франко); Все життя працював (Василь), обпарив руку, а той Хаїм Рамлер, власник фабрики, навіть не хотів дати грошей на ліки (Мирослав Ірчан); (Степан:) Бичем би тебе усовістити, та ще й бича добре попарити, щоб гнучкий був (М. Кропивницький); Вона не відчула, що гарячий чай ошпарив їй руку (Л. Смілянський); Гербата була гаряча, тож парила Петруся в язик (Лесь Мартович); Як би го (його) окропом спарив (М. Номис). — Пор. 1. обпіка́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опарювати — опа́рювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. опарювати — -юю, -юєш, недок., опарити, -рю, -риш, док., перех., рідко. Те саме, що обшпарювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опарювати — ОПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОПА́РИТИ, рю, риш, док., кого, що, рідко. Те саме, що обшпа́рювати. Кайдашиха вхопила його [півня], скрутила йому в'язи, .. опарила, обскубла та й укинула в борщ (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  4. опарювати — Опа́рювати і обпа́рювати, -рюю, -рюєш; о(б)па́рити, -парю, -па́риш, -па́рять; о(б)па́р, -па́рте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. опарювати — ОПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОПА́РИТИ, рю, риш, док., перех., рідко. Те саме, що обшпа́рювати. Кайдашиха вхопила його [півня], скрутила йому в’язи, .. опарила, обскубла та й укинула в борщ (Н.-Лев., II, 1956, 372). Словник української мови в 11 томах
  6. опарювати — Опарювати, -рюю, -єш сов. в. опарити, -рю, -риш, гл. 1) Обваривать, обварить кипяткомъ, опарить. Кричить як опарений. Ном. № 2384. 2) опа́рює лід. Растаетъ у береговъ. Мнж. 187. Словник української мови Грінченка