1. Словник синонімів української мови

опинатися

ПРОТИ́ВИТИСЯ кому, чому (чинити опір), ОПИРА́ТИСЯ, ПРОТИСТОЯ́ТИ, ОПИНА́ТИСЯ без додатка, розм., НОРОВИ́ТИСЯ без додатка, розм., СУПЕРЕЧА́ТИСЯ заст. Оксана згадує в листі до мене, що ти противишся.. її подорожі до Києва (Леся Українка); Стефан здвигав раменами, перечив мовчки головою, опирався спокусі (С. Ковалів); Мені важко протистояти велетенській повені думок і почуттів, які затоплюють мене, коли йдеться про нове мистецтво (О. Довженко); Василь зразу опинався, але жінчині докази таки почали промовляти до його розуму (І. Франко); — Я нікого не силую, ми всі добровольці, але коли вже хто встав під наш прапор, то не норовись (О. Гончар); (Маруся:) Бог один бачить, що ти робиш з моїм серцем! Не маю сили суперечатися твоїй волі... (М. Кропивницький).

УПИРА́ТИСЯ (ВПИРА́ТИСЯ) (виявляти упертість, уперто не робити чогось, наполягати на своєму), ОПИРА́ТИСЯ, ОПИНА́ТИСЯ, ЗАТИНА́ТИСЯ, ПРУЧА́ТИСЯ, НОРОВИ́ТИСЯ розм., КОМИЗИТИСЯ розм., ЄРЕПЕ́НИТИСЯ розм., КОРО́ДИ́ТИСЯ розм., ЛАМА́ТИСЯ розм., КОЦЮ́БИТИСЯ фам., ОТЯГА́ТИСЯ (ОТЯ́ГУВАТИСЯ) діал., БАСКАЛИ́ЧИТИСЯ діал., КОБЕНИ́ТИСЯ діал. — Док.: упе́ртися (впе́ртися), опе́ртися, затя́тися, затнутися, знорови́тися, закомизитися, заєрепе́нитися, забаскали́читися, наповра́титися діал. Асик упирався, як залиганий бичок, але йшов слідом (Ю. Збанацький); Стефан здвигав раменами, перечив мовчки головою, опирався спокусі (С. Ковалів); Ще й комизиться! Ще й опинається! (І. Нечуй-Левицький); Уляна затялася, що не поїде без Катрі (В. Кучер); — Це твоя кімната. Перевозь і родину, — мовила Груня. — І не пручайся (Я. Баш); — От і не відчеплюся, ніяк не відчеплюся, — нахабніє голос Гервасія. — Чого ще тобі комизитись? (М. Стельмах); — Ти не єрепенься, хлопче! Ми з тобою, здається, з першого дня умовились: слухати мене, як батька (І. Цюпа); (Тетяна:) Та нуте лиш перестаньте кородиться; випийте кубочок меду (І. Котляревський); — Ну-ну, чого б я ото коцюбився? (Ю. Шовкопляс); — Ні, йдіть ви, куме Семене, — отягався Сафат,.. бо боявся бога Стрибога (Ю. Мартич); — То ти вже приходь, Прохоровичу, перестань ото кобениться (І. Ле); — Як не збивав (бабу — їхати до сестри) — нічого не вийшло. Наповратилась, і хоч ти їй що (С. Олійник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опинатися — Яка відмінність між дієсловами опинатися й опинятися? Вони передають різне значення. Опинатися – протидіяти комусь, чомусь, чинити опір. “Василина не хотіла йти й опиналась” (Іван Нечуй-Левицький). Опинятися – раптово потрапляти кудись. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. опинатися — опина́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. опинатися — ОПИНАТИСЯ – ОПИНЯТИСЯ Опинатися. Чинити опір, протидіяти комусь, чомусь; опиратися. Одарка пішла до пекарні і покликала Василину. Василина не хотіла йти й опиналась (І. Літературне слововживання
  4. опинатися — ОГИНАТИСЯ, змагатися, (словесно) сперечатися; Д. запинатися. Словник синонімів Караванського
  5. опинатися — див. перечити Словник синонімів Вусика
  6. опинатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 Чинити опір, протидіяти кому-, чому-небудь; опиратися. 2》 діал. Запинатися (див. запинатися II). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. опинатися — ОПИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Чинити опір, протидіяти кому-, чому-небудь; опиратися. Чіпка позаду нога за ногою суне... Так ведмідь іде нехотя за циганом; опинається, а все-таки йде... Словник української мови у 20 томах
  8. опинатися — ОПИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Чинити опір, протидіяти кому-, чому-небудь; опиратися. Чіпка позаду нога за ногою суне… Так ведмідь іде нехотя за циганом; опинається, а все-таки йде… (Мирний, І, 1949, 288); Василь зразу опинався... Словник української мови в 11 томах
  9. опинатися — Опина́тися, -на́юся, -єшся гл. Сопротивляться, упираться. Я не опинавсь, зараз і пішов. Екат. у. Паничі почали прохати паннів до танців, а панни опиналися. Левиц. І. L 348. Ну, він опинався, опинався, а таки заїхав. Грин. І. 106. Словник української мови Грінченка