оплакати

ОПЛА́КУВАТИ (плакати з приводу чиєї-небудь смерті, тяжкої втрати, нещастя й т. ін.), ПРИПЛА́КУВАТИ розм. — Док.: опла́кати, припла́кати, обтужи́ти фольк. В селі хоч і не без добрих людей, та кожний із своєю напастю змагається, свою біду оплакує (Марко Вовчок); — Нема кого приплакувати і притужувати (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оплакати — опла́кати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. оплакати — див. оплакувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оплакати — ОПЛА́КАТИ див. опла́кувати. Словник української мови у 20 томах
  4. оплакати — ОПЛА́КАТИ див. опла́кувати. Словник української мови в 11 томах
  5. оплакати — Оплакати см. оплакувати. Словник української мови Грінченка