опухати
ПУ́ХНУТИ (ПУ́ХТИ) (про тіло та його частини — збільшуватися в об'ємі від запалення, удару, отруйного укусу, втоми і т. ін.), ОПУХА́ТИ, НАПУХА́ТИ, БРЕ́ЗКНУТИ, БРЯ́КНУТИ, СПУХА́ТИ розм., ОБПУХА́ТИ рідше; ПІДПУХА́ТИ, ПРИПУХА́ТИ (трохи); ПІДТІКА́ТИ (від незначного підшкірного крововиливу). — Док.: опу́хнути (опу́хти), напу́хнути, спу́хнути (спу́хти), обпу́хнути (обпу́хти), підпухнути, припу́хнути, підтекти. (П'ятиокий:) Вогнем опекло... Пухне... язик пухне. (Архип:) Бджола за язика вкусила (Л. Дмитерко); Важка була людська мука, ноги опухали, руки німіли (Ю. Яновський); Ноги вже менше болять і не так напухають (Леся Українка); Його широке синювате обличчя починало брякнути з самогону (І. Микитенко); На його високому лобі спухає і тремтить продовжня прожилка (М. Стельмах); Нога на підошві розчервонілась, помітно підпухла (О. Гончар). — Пор. 1. набрякати.
Значення в інших словниках
- опухати — опуха́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- опухати — Напухати, пухнути, запухати, набрякати, (прв. на обличчі) брезкнути. Словник синонімів Караванського
- опухати — -аю, -аєш, недок., опухнути і рідко опухти, -хну, -хнеш, док. Збільшуватися в об'ємі, набрякати від скупчення рідини (випоту) в тканинах тіла; пухнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опухати — Випухати, випухнути, зазапухати, запухти, обпухати, обпухнути, попухнути, попухти, спухати, спухнути, послухати Словник чужослів Павло Штепа
- опухати — ОПУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОПУ́ХНУТИ і рідко ОПУ́ХТИ, хну, хнеш, док. Збільшуватися в об'ємі, набрякати від скупчення рідини (випоту) в тканинах тіла; пухнути. Княгиня .. побачила .. жінок, у яких руки й ноги опухали від солоної води (С. Словник української мови у 20 томах
- опухати — ОПУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОПУ́ХНУТИ і рідко ОПУ́ХТИ, хну, хнеш, док. Збільшуватися в об’ємі, набрякати від скупчення рідини (випоту) в тканинах тіла; пухнути. Княгиня.. побачила .. жінок, у яких руки й ноги опухали від солоної води (Скл. Словник української мови в 11 томах
- опухати — Опуха́ти, -ха́ю, -єш сов. в. опух(ну)ти, -хну, -неш, гл. Опухать, опухнуть. Поки багатий стухне, то вбогий опухне. Ном. Словник української мови Грінченка