опікування

ДО́ГЛЯД (забезпечення необхідних умов, зокрема для хворого, дитини тощо), ОПІ́КА, ОПІ́КУВАННЯ рідше, ПІКЛУВА́ННЯ, О́КО розм., ПОШАНІ́ВОК (ПОШАНО́ВОК) діал. Під матернім доглядом, піклуванням Орина скоро одійшла, одужала (К. Гордієнко); Хоч би взяли боги нас під опіку! Сюди не всяк хоробрий допливе (Л. Костенко); Після смерті батька в обов'язки Осипа Маковея ввійшло опікування родиною (з журналу); Щоб за кіньми було око, домовився (дід) із онучком Петрусем, що, коли догляне за кіньми, дасть йому дорогу забавку (Григорій Тютюнник); Та цею бочкою можна возити років з вісім, а в добрий пошанівок, то й на десять стане (Словник Б. Грінченка).

ТУРБО́ТА (дбання про чиїсь потреби), ПІКЛУВА́ННЯ, ОПІ́КА, ОПІКУ́НСТВО, ОПІКУВА́ННЯ, УВА́ГА, ПОБИВА́ННЯ розм.; УБОЛІВА́ННЯ (ВБОЛІВА́ННЯ) (з переживаннями, тривогою). Листи від Гриця приходили тепер із фронту і були повні турботи за матір'ю (П. Панч); — Мені справді важко, — відповів він, — і твоє піклування мене зворушує, спасибі тобі, Юлю (О. Донченко); Степка весь час відчувала на собі турботливу опіку Павла (Ю. Бедзик); На такий подвиг — їхати на будівництво — Майя зважилась тільки завдяки Ларионовому опікунству (О. Гуреїв); Згадаймо.. любовне опікування молодим Павлом Тичиною, яке виявив Коцюбинський (М. Рильський); Бачили (вартові), як вся сім'я оточила Устмана увагою, як сам господар, всадовивши майбутнього зятя за стіл, частував його якоюсь наливкою (О. Гончар); Один тільки раз він відгукнувся на її побивання (Ю. Мушкетик); В його синіх очах Даша бачила тривогу і вболівання, готовність зробити все, що велить сумління (С. Журахович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опікування — опі́кування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. опікування — -я, с. Піклування, нагляд, пов'язані з відповідальністю за кого-, що-небудь; опіка. || Увага до потреб, запитів кого-небудь; охорона чиїх-небудь інтересів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опікування — ОПІ́КУВАННЯ, я, с. Піклування, нагляд, пов'язані з відповідальністю за кого-, що-небудь; опіка. Немає щоденного причепливого опікування лікарів і їх вічних запитань про те, що він їв, як їв, як спав (Григорій Тютюнник); Згадаймо .. Словник української мови у 20 томах
  4. опікування — ОПІ́КУВАННЯ, я, с. Піклування, нагляд, пов’язані з відповідальністю за кого-, що-небудь; опіка. Немає щоденного причепливого опікування лікарів і їх вічних запитань про те, що він їв, як їв, як спав (Тют., Вир, 1964, 109); Згадаймо.. Словник української мови в 11 томах