опішний

ЛЕДА́ЧИЙ (який не любить, не хоче працювати), ЛІНИ́ВИЙ, ЛЕДА́ЩИЙ, ОПІ́ШНИЙ діал., ОПІШІ́ЛИЙ діал.; ЛЕДАЧЕ́НЬКИЙ розм., ЛЕДАЧКУВА́ТИЙ розм., ЛЕДАРКУВА́ТИЙ розм., ЛІНЬКУВА́ТИЙ (ЛІНКУВА́ТИЙ) розм., ЛІНИВЕ́НЬКИЙ розм. (не дуже працьовитий); ЗЛЕДАЧІ́ЛИЙ, ЗЛЕДАЩІ́ЛИЙ (який став ледачим). За ледачим чоловіком жінка марніє, за хорошим — молодіє (прислів'я); То лінива дівка, як не метена долівка (прислів'я); З ледащим спізнався, з розуму спався (прислів'я); Опішний кінь (Словник Б. Грінченка); Опішіла служниця (Словник Б. Грінченка); Сусіда був не статечний чоловік, а так собі ледаченький (В. Самійленко); Він (старшина) турбувався за взвод, але будучи ледачкуватим, використовував часто мою слухняність (І. Багмут); Ледаркуватий, добродушний, з мрійною лагідною вдачею, Піхтір не любив задиратись з хлопцями (С. Васильченко); Підсудний підвівся, мов лінькуватий учень, що не вивчив уроку й тепер намагається показати перед класом свою незалежність (В. Дарда); Почала було Дора сама листа сорочити, та щось не вийшло нічого, окрім Чорного моря. ..Воно таки лінкувате трошки! (Леся Українка); Горпині наказувала (бабуся), що Мотря таки лінивенька, а що коли схоче, то за трьох зробе (Панас Мирний); Засиділась наша шляхта, паніматко, як зледачіла гусиня на торішніх яйцях (І. Ле); Він і сам не тямив, ..як, незбагненним дивом не сполохавши собак і не збудивши зледащілих вартових, опинився по той бік паркана (О. Ільченко).

ПОВІ́ЛЬНИЙ (який здійснюється, відбувається, впливає тощо протягом досить тривалого часу), НЕШВИДКИ́Й, НЕСПІ́ШНИЙ, НЕПОСПІ́ШЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШНИЙ, НЕКВАПЛИ́ВИЙ, НЕПОКВА́ПЛИВИЙ, НЕКВАПНИЙ, СПОКІ́ЙНИЙ, ПОВА́ЖНИЙ, ТИ́ХИЙ, РОЗТЯ́ГНУТИЙ, СО́ННИЙ розм., ДЛЯ́ВИЙ розм., ЛІНИ́ВИЙ розм., ЛЕДА́ЧИЙ розм., ЛІНЬКУВА́ТИЙ розм., ОПІ́ШНИЙ діал., ПИ́НЯВИЙ діал.; МЛЯ́ВИЙ (який відбувається, здійснюється без напруження); УПОВІ́ЛЬНЕНИЙ (з меншою швидкістю). Вона поправила долонею посічене волосся, що спало їй на лоба, поправила повільним і наче аж не своїм рухом (Є. Гуцало); Чує Петро — тупотять коні... Усе ближче, ближче. Розпізнає нешвидку ристь двох ступаків (П. Куліш); Василь пішов неспішною ходою, оминаючи огудиння та підпираючись кіссям (Г. Хоткевич); Жодна зі згадок, які так буйно вихорилися цілий вечір, не повернулася, не порушила непоспішливого плину думок нічних (Ю. Шовкопляс); Під хатою почулася некваплива хода людини, що дуже, як видно, припадає на одну ногу (А. Головко); У всій його постаті, в непоквапливих рухах не було нічого войовничого (А. Шиян); Зараз, вночі, Дніпро здавався набагато ширшим, ніж удень. Його неквапний рух тільки вгадувався в тому місці, де ріку прорізувала місячна стежка (Ю. Мартич); Півторакожуха обережно взяв з рук Хмельницького шаблю, спокійним рухом висмикнув до половини з піхов (Н. Рибак); Повз мене ходять мавпи чередою, у них хода поважна, нешвидка (В. Стус); — Брязнули, ох, дзвінко, виразно брязнули, — розмовляв сам з собою Палій, ходячи тихою ходою по покою (Д. Мордовець); Розтягнуті і виразні звуки гавайської гітари м'яко лягають у килими (В. Собко); О вічний бунту грізний мій! Який твій дивний круговій! Вриваєшся ти в сонний похід, як заперечення епохи (П. Тичина); Клопотовський взяв самовар і длявою ходою з насупленими бровами вийшов з кімнати (І. Нечуй-Левицький); Бачили білі піски, таємниче хитання морських водорослів, життя їжаків, ліниве повзання крабів (М. Коцюбинський); Скільки не думай, а робити треба, бо думка ледача, а робота швидка (прислів'я); Нахаба-кіт неквапними лінькуватими кроками перейшов йому дорогу (Н. Рибак); Поки в графськім палацу йшли пиняві приготовання до заграничної подорожі, в Грушатичах кипіло і клекотіло, як у кітлі (І. Франко); Робота стає млявою, полуднева змора давить усіх (Леся Українка); Механізм приймання відповідальних рішень, пов'язаних із захистом здоров'я людей, не витримав серйозної перевірки. Він громіздкий, багатоступеневий, надто централізований, уповільнений (Ю. Щербак).

ПОВІ́ЛЬНИЙ (який повільно рухається, діє, робить щось), НЕШВИДКИ́Й, ДЛЯ́ВИЙ розм. рідко, КВОЛИЙ розм., МАРУДНИЙ розм., МАЛОРУХЛИ́ВИЙ, НЕСПІ́ШНИЙ, ВАЖКИ́Й, ЛІНИ́ВИЙ розм., ЛЕДА́ЧИЙ розм., ОПІ́ШНИЙ діал.; ТИ́ХИЙ, СПОКІ́ЙНИЙ (про річку, струмок — з повільною течією). Барж повільні каравани, І зачаровані лимани, І смутком виткані гаї — Все пропливає за кормою... (М. Нагнибіда); Дунін-Левченко був непроворний, длявий, нешвидкий навіть в мові й важкий на ході (І. Нечуй-Левицький); Високий рівень автоматизації сучасного виробництва зробив людину малорухливою (з журналу); Котиться й котиться дим... Блакитний, неспішний, він стелиться вусібіч низько (Є. Гуцало); Жерехи прудкі із сазанами і лящі ліниві золоті, і соми спокійні та уперті заходили... (І. Гончаренко); Коли навіть і поцілуються (актори) на кінець фільму, то й то якось знехотя, сонно-ледачі (О. Гончар); Опішний кінь (Словник Б. Грінченка); Це було на далекому тихому Дінці (О. Досвітній); Глибоко в долині блакитна Спокійная річка біжить (переклад Лесі Українки). — Пор. 1. мля́вий.