1. Словник синонімів української мови

орандар

ШИНКА́Р (господар шинку), КОРЧМА́Р (КОРШМА́Р), ОРАНДА́Р (ОРЕНДА́Р) заст., ЦІЛУВА́ЛЬНИК заст., МОНОПО́ЛЬНИК заст. Лихий та збентежений вертався Хома з порожньою пляшкою з корчми: шинкар не дав набір (М. Коцюбинський); Коли корчмар, завозившися коло стола Срібнарчуків, не так борзо підбіг, Марусяк рвонув його за бороду (Г. Хоткевич); Наїхали пани Та ще орандарі Воли й вози забирать... (пісня); Місцевий орендар набив повну комору заставами (Н. Кобринська); Кине (дяк гроші) на стіл перед запливлим салом цілувальником (Н. Рибак); (Вареник:) Хто б вас пожалів, якби не я, хто б зарятував при нужді! Піди до монопольщика — чи зарятує? (М. Кропивницький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орандар — оранда́р іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. орандар — -я, ч., заст. Шинкар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. орандар — ОРАНДА́Р, я́, ч., заст. Шинкар. І кобзар ушкварив. – А мій батько орандар, Чоботар; Моя мати пряха Та сваха (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах
  4. орандар — ОРАНДА́Р, я́, ч., заст. Шинкар. І кобзар ушкварив. — А мій батько орандар, Чоботар; Моя мати пряха Та сваха (Шевч., І, 1963, 135). Словник української мови в 11 томах