1. Словник синонімів української мови

осаджуватися

СЕЛИ́ТИСЯ (влаштовуватися жити — на незаселеному місці, в населеному пункті, в помешканні), ОСЕЛЯ́ТИСЯ, ОСЕ́ЛЮВАТИСЯ, ПОСЕЛЯ́ТИСЯ, ПРИМІЩА́ТИСЯ, ПРИМІ́ЩУВАТИСЯ, ПРИТУЛЯ́ТИСЯ (ПРИТУЛЮВАТИСЯ) розм., ПРИХИЛЯ́ТИСЯ розм.; ОСІДА́ТИ, ОСІДА́ТИСЯ розм., РОЗСІДА́ТИСЯ розм., ОСА́ДЖУВАТИСЯ рідше (обирати постійне місце проживання); ПІДСЕЛЯ́ТИСЯ, ПІДСЕ́ЛЮВАТИСЯ (селитися близько до когось або разом з кимсь); ПОМІЩА́ТИСЯ, РОЗМІЩА́ТИСЯ, РОЗМІ́ЩУВАТИСЯ (займати якесь приміщення під житло). — Док.: осели́тися, посели́тися, примісти́тися, притули́тися, прихили́тися, осі́сти, осі́стися, розсі́стися, осади́тися, підсели́тися, помісти́тися, розмісти́тися. Пішли, щоб землю озирать, Де їм показано селитись (І. Котляревський); — Я думаю оселитись аж за Дніпром в Лубнах (І. Нечуй-Левицький); Як оселяться у своїй хаті.., то всі примхи та вигадки де й подінуться (Л. Яновська); Вони поселилися в двох різних половинах хати (П. Загребельний); Рухаючись цілими ордами, вони (народи Сходу) осідали поблизу Дніпра (Г. Коцюба); Після розгону Січі Яновський безвиїзно осів у своєму зимовнику (С. Добровольський); Я, як бачите, кинув Вінницю і осівсь на якийсь час в Лопатинцях (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осаджуватися — оса́джуватися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. осаджуватися — див. селитися Словник синонімів Вусика
  3. осаджуватися — -уюся, -уєшся, недок., осадитися, -аджуся, -адишся, док., рідко. Те саме, що осідати 3), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. осаджуватися — ОСА́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОСАДИ́ТИСЯ, аджу́ся, а́дишся, док., рідко. Те саме, що осіда́ти 3, 4. Кінь його теж опустивсь на передні, назад осадився (П. Тичина); З того часу, як Єремія осадивсь на життя в Вишневеччині, гості ні на часинку не переводились (О. Стороженко). Словник української мови у 20 томах
  5. осаджуватися — ОСА́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОСАДИ́ТИСЯ, аджу́ся, а́дишся, док., рідко. Те саме, що осіда́ти 3, 4. Кінь його теж опустивсь на передні, назад осадився (Тич., І, 1957, 272); З того часу, як Єремія осадивсь на життя в Вишневеччині, гості ні на часинку не переводились (Стор., І, 1957, 367). Словник української мови в 11 томах