осениця
ГУ́СЕНИЦЯ (личинка метелика), ГУ́СІНЬ перев. збірн., ГУ́СІЛЬНИЦЯ діал., ОСЕ́НИЦЯ діал., ОСЕ́ЛЬНЯ діал. Капуста в мене плоха. Якась гусениця об'їдає (А. Шиян); Листя злипалося, повутинням заплетене, злилося, ненажерна гусінь сади об'їла (К. Гордієнко); Погляд його недвижно спинився на одній луком зігнутій стебелинці, по котрій звільна та невпинно повзла товста, зеленувата гусільниця (І. Франко); На рейках стояв сивий від паморозі ешелон з семи вагонів, схожий на осеницю з чорним рогом на голові (П. Панч); Наш довженний санітарний ешелон посувався лінивою осельнею (О. Досвітній).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осениця — осе́ниця іменник жіночого роду гусениця діал. Орфографічний словник української мови
- осениця — I ос`ениця-і, ж., діал. Гусениця. II осен`иця-і, ж., зах. Осінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осениця — ОСЕ́НИЦЯ, і, ж., діал. Гусениця. На рейках стояв сивий від паморозі ешелон.., схожий на осеницю (П. Панч); * У порівн. Едіса загорнули в широкий заморський плащ.., як велику осеницю (М. Рудь). Словник української мови у 20 томах
- осениця — ОСЕ́НИЦЯ, і, ж., діал. Гусениця. Словник української мови в 11 томах
- осениця — Осени́ця, -ці ж. Осень. Коби борзо до осени, та й до осениці. Гол. IV. 465. Словник української мови Грінченка