1. Словник синонімів української мови

оскудівати

БІДНІ́ТИ (ставати бідним, біднішим), УБО́ЖІТИ (ВБО́ЖІТИ) підсил., ОСКУДІВА́ТИ книжн. рідко; БІДНІ́ШАТИ (ставати біднішим); УБО́ЖІШАТИ (ВБО́ЖІШАТИ) (ставати убогішим). — Док: збідні́ти, обідні́ти, побідні́ти рідко, зубо́жіти, оскуді́ти, озлидні́ти підсил.; побідні́шати. — Тепер скрізь, чоловіче, сутуж на копійку: бідніє і земля, і панство, і мужики! Така, видать, планета настала (М. Стельмах); — А тимчасом отак воно й буде ще: одні багатітимуть, а другі убожітимуть (А. Головко); — Господь не оскудіває в своїй милості! — підводячись, гарикнув диякон і потягся до чарки (Панас Мирний); Циган ніби хто поганим зіллям напоїв: дурнішають, біднішають і стають такими злиднями, що аж дивитись гидко (Д. Ткач); Ніхто тепер не допомагав, життя важчало, двір убожішав, йшлося зовсім на зле (С. Скляренко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оскудівати — оскудіва́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. оскудівати — Бідніти, збіднювати, збідніти, позбіднювати, занепадати, занепасти, позанепадати, упадати, упасти, повпадаги, убожіти, зубожувати, зубожіти, позубожувати, див. скудіти Словник чужослів Павло Штепа
  3. оскудівати — ОСКУДІВА́ТИ, аю, аєш, недок., ОСКУДІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., на кого – що, ким, чим і без дод., книжн., рідко. Ставати біднішим; бідніти. Словник української мови у 20 томах
  4. оскудівати — ОСКУДІВА́ТИ, аю, аєш, недок., ОСКУДІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., книжн., рідко. Ставати біднішим; бідніти. Радісно моєму серцеві, що наша рідна нива не оскуді-ває талановитими людьми (Мирний, V, 1955, 383); — Рука дающого не оскудіє, рука берущого не всохне... Словник української мови в 11 томах