ослонювати

ЗАКРИВА́ТИ (робити невидимим, недоступним), ЗАТУЛЯ́ТИ, ЗАСТУПА́ТИ, ЗАСЛОНЯ́ТИ, ЗАСЛО́НЮВАТИ рідше, ЗАТУ́ЛЮВАТИ розм., ОСЛО́НЮВАТИ діал.; ОБСЛО́НЮВАТИ рідко (з усіх боків). — Док.: закри́ти, затули́ти, заступи́ти, заслони́ти, ослони́ти, обслони́ти. Високі черешні, густі сливи зовсім закривають її (хату) своїм гіллям (І. Нечуй-Левицький); Над морем висів туман, що затуляв сонце й звужував обрій (М. Трублаїні); Превисокі липи зовсім заступають і заслоняють стародавню почорнілу церковцю (І. Нечуй-Левицький); Лісова гущава зовсім заслонювала мені сонце (І. Франко); Була (Целя) тілько в сорочці, що.. ослонювала її груди і плечі (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ослонювати — осло́нювати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. ослонювати — -юю, -юєш, недок., ослонити, -слоню, -слониш, док., діал. Затуляти, закривати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ослонювати — ОСЛО́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОСЛОНИ́ТИ, ослоню́, осло́ниш, док., кого, що, діал. Затуляти, закривати. Була [Целя] тілько в сорочці, що .. ослонювала її груди і плечі (І. Франко); Ослонивши себе щитом, кинувся [Володимир] на задубілих грецьких вояків (Юліан Опільський). Словник української мови у 20 томах
  4. ослонювати — ОСЛО́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОСЛОНИ́ТИ, слоню́, сло́ниш, док., діал. Затуляти, закривати. Була [Целя] тілько в сорочці, що.. ослонювала її груди і плечі (Фр., II, 1950, 288). Словник української мови в 11 томах