осоромитися

ОСОРО́МИТИСЯ (потрапити в прикре, незручне становище), ОСКАНДА́ЛИТИСЯ розм., ОКОНФУ́ЗИТИСЯ розм. — Недок.: осоро́млюватися, осканда́люватися, сканда́литися. Завзято копала (Леся) ями і не помітила, як долоні взялися пухирями.. Хоч справді було таки боляче, Леся не хотіла осоромитися (А. Хижняк); Від переляку йому хотілося ікати і він насилу стримував себе, щоб не оскандалитися перед комісаром (Д. Бедзик); Ольга, власне, думала, як відповісти йому, щоб самій не оконфузитись (Ірина Вільде).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осоромитися — осоро́митися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. осоромитися — Набратися сорому, жм. попокліпати очима; (з ч. не) не вдарити лицем у грязь. Словник синонімів Караванського
  3. осоромитися — див. осоромлюватися Словник синонімів Вусика
  4. осоромитися — див. осоромлюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. осоромитися — ОСОРО́МИТИСЯ див. осоро́млюватися. Словник української мови у 20 томах
  6. осоромитися — ОСОРО́МИТИСЯ див. осоро́млюватися. Словник української мови в 11 томах
  7. осоромитися — Осоромитися, -млюся, -мишся гл. Осрамиться. Словник української мови Грінченка