1. Словник синонімів української мови

осьдечки

ОСЬ част. вказ. (уживається при вказуванні на кого-, що-небудь на близькій відстані, перев. супроводжується жестом), ОТ, О́СЬДЕ розм., О́СЬДЕЧКИ розм., ОСІСЬО́ розм. — Ось цей хлопець, — показав учитель на Романа (М. Стельмах); Тут і село якраз.. От мурована церква з високою дзвіницею (Марко Вовчок); — Дивіться, люде; осьде булла, Що я читав... І показав (Іван Гус) Перед народом (Т. Шевченко); — Марько! Де ти є? — Осьдечки, тьотю, — озивалась дівчина (М. Хвильовий); Хлопчик.. подав Прохоревого листа. — Осісьо. Тут уже й букв не знать. Як його усяке бере та тільки жмакає (І. Микитенко).

I. ТУТ (у цьому місці; за цих обставин; у цей час), ТУ́ТА розм., ОТУ́Т підсил. розм., ТУ́ТЕЧКИ (ТУ́ТЕНЬКИ) розм., ОТУ́ТЕЧКИ (ОТУ́ТЕНЬКИ) підсил. розм., ОТТУ́Т підсил. заст.; О́СЬДЕ розм., О́СЬДЕЧКИ розм. (у цьому самому місці). "Там Оксана, там весело І в сірій свитині; А тут... а тут... що ще буде? Може, ще загину?" (Т. Шевченко); Чи знов рідну землю в сльозах поцілую, Чи вік протиняюсь отут по Вілюю? (П. Грабовський); І Пархім, де було вздрить, що люди чого-небудь зійшлися, то і він тутечки (Г. Квітка-Основ'яненко); — Чого се ти, Симоне, тутеньки шукаєш? (Ганна Барвінок); (Катря (вбігає задихана до хати):) Я осьдечки, бабусю, я осьде! Здорові були, бабусю! (С. Васильченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осьдечки — о́сьдечки прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. осьдечки — див. близько; тут Словник синонімів Вусика
  3. осьдечки — присл., розм., рідко. Те саме, що осьде. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. осьдечки — О́СЬДЕЧКИ, присл., розм., рідко. Те саме, що о́сьде. [Тиміш:] Я тут – осьдечки! (С. Васильченко); – Юрію, де ти? – Я осьдечки, дядьку (М. Стельмах); – А він осьдечки, залицяється до моєї сестрички (О. Бердник); – Я жив тоді... Ондечки моя хата.. Словник української мови у 20 томах
  5. осьдечки — О́СЬДЕЧКИ, присл., розм., рідко. Те саме, що о́сьде. [Тиміш:] Я тут — осьдечки! (Вас., Вибр., 1954, 305); — Юрію, де ти? — Я осьдечки, дядьку (Стельмах, II, 1962, 362); — Я жив тоді… Ондечки моя хата.., — показує.. Заніздра. — А Івана Кіндратовича хата осьдечки (Літ. Укр., 24.Х 1967, 1). Словник української мови в 11 томах