1. Словник синонімів української мови

отерпнути

ТЕ́РПНУТИ (про тіло або його частини — втрачати чутливість), НІМІ́ТИ, ЦІПЕНІ́ТИ, ДЕРЕВ'ЯНІ́ТИ, ЗАТЕРПА́ТИ, КЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯКА́ТИ, ЗАМЛІВА́ТИ, ЗОМЛІВА́ТИ, УМЛІВА́ТИ (ВМЛІВА́ТИ), ОБІМЛІВА́ТИ розм., УКЛЯКА́ТИ (ВКЛЯКА́ТИ), ЗАТІКА́ТИ, ПОТЕРПА́ТИ розм. — Док.: зате́рпнути, оте́рпнути (оте́рпти), занімі́ти, онімі́ти, заціпені́ти, задерев'яніти, подерев'яні́ти, закля́кнути (закля́кти), замлі́ти, зомлі́ти, умлі́ти (вмлі́ти), обімлі́ти, укля́кнути (вкля́кнути), укля́кти (вкля́кти), затекти́. Вдруге за ці короткі хвилини відчув солдат Дем'ян.., що ноги йому терпнуть, потерпає цілий і аж вгинається під ним сама земля (Ю. Смолич); Страшенно нила права нога: за цілий день і не присядеш. Лівиця німіла (І. Цюпа); Кличу батька, кажу: упала, нога заніміла (Ганна Барвінок); Миколка кутався в стареньку даровану свитку, бо сіверко-вітер забирався в усі шпарки і ціпеніло від того все тіло (Н. Рибак); По роботі налягала втома, тіло дерев'яніло (М. Ю. Тарновський); Безповітряна, нестерпна спека душила його.. З кожним кроком провалювався в задушливу трясовину, чадіючи і затерпаючи весь (О. Гончар); Солдати нетерпляче тупцялися на місці, ноги їх клякли (З. Тулуб); Б'ється Остап і рубається, а правиця козацька зомліває (Марко Вовчок); В опівночі очі слабнуть, пальці умлівають (В. Стефаник); Ноги обімліли; Сонце стало примеркати, Став Зміяра уклякати (І. Манжура); (Петро:) Що його так стояти зв'язаним — руки затікають (В. Собко). — Пор. 1. закля́кнути.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отерпнути — оте́рпнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. отерпнути — і отерпти, -пну, -пнеш, док. Утратити чутливість, здатність реагувати на дотик, рухатися і т. ін.; заніміти, заклякнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. отерпнути — ОТЕ́РПНУТИ і ОТЕ́РПТИ, пну, пнеш, док. Утратити чутливість, здатність реагувати на дотик, рухатися і т. ін.; заніміти, заклякнути. Натовкмачать якихсь індивідуалізмів тощо, так що аж язик отерпне, поки вимовиш (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. отерпнути — ОТЕ́РПНУТИ і ОТЕ́РПТИ, пну, пнеш, док. Утратити чутливість, здатність реагувати на дотик, рухатися і т. ін.; заніміти, заклякнути. Натовкмачать якихсь індивідуалізмів тощо, так що аж язик отерпне, поки вимовиш (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  5. отерпнути — Оте́рпнути, -пну, -неш гл. Отерпнуть, замереть. Отерп і сам, не стало мови. Мкр. Г. 56. Як побачив вовка — отерп, одерев'янів, а шапка на самому чолопочку. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка