отиратися

ОБЕРТА́ТИСЯ (постійно або певний час перебувати в якому-небудь середовищі, товаристві), БУВА́ТИ, КРУТИ́ТИСЯ розм., ТЕ́РТИСЯ розм., ПОВЕРТА́ТИСЯ розм.; ОГИНА́ТИСЯ розм., ОТИРА́ТИСЯ розм., ОШИВА́ТИСЯ розм. (звичайно без необхідності в цьому). Спостережливість натури навчила його відчувати запити кола, в якому він обертався (Ю. Смолич); (Данченко:).. Пішла б за його (Марися), довелося б їй бувати й поміж панами, а в неї звичай мужицький (Б. Грінченко); В світському губернському колі, в грайливому товаристві красунь-левиць (Пашкевич) в'юном крутився (О. Ковінька); — Ти будеш тертися біля вчених, де-небудь у великому місті (Григорій Тютюнник); Вона сама собі, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі меж панами (Г. Квітка-Основ'яненко); — Подумати, яка наглість... Дворянин, нащадок старовинного роду по тилах огинається (О. Гончар); (Стась:) Кажу — він тут десь отирається (С. Васильченко). — Пор. 3. бу́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отиратися — отира́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. отиратися — -аюся, -аєшся, недок., отертися, отруся, отрешся, док. 1》 рідко. Те саме, що обтиратися. 2》 тільки недок., перен.Тинятися, вештатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. отиратися — ОТИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОТЕ́РТИСЯ, отру́ся, отре́шся, док. 1. рідко. Те саме, що обтира́тися. Сіла я, підперлася, Заплакала, отерлася (П. Чубинський). 2. тільки недок., розм., перен. Тинятися, вештатися. Словник української мови у 20 томах
  4. отиратися — ОТИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОТЕ́РТИСЯ, отру́ся, отре́шся, док. 1. рідко. Те саме, що обтира́тися. Сіла я, підперлася, Заплакала, отерлася (Чуб., V, 1874, 3). 2. тільки недок., перен. Тинятися, вештатися. Словник української мови в 11 томах