отруситися

ОБТРУ́ШУВАТИСЯ (ОТРУ́ШУВАТИСЯ рідше) (струшуючи, очищати себе від пилу, снігу і т. ін.), ОБТРІ́ПУВАТИСЯ, ОБТРЯСА́ТИСЯ (ОТРЯСА́ТИСЯ рідше), ОТРЯХА́ТИСЯ рідше. — Док.: обтруси́тися (отруси́тися), обтрі́патися, обтрясти́ся (отрясти́ся), обтряхнутися (отряхну́тися). Оксенівці заворушилися, стали поправляти на собі одяг, обтрушуватися від снігу (Григорій Тютюнник); Вона (Незгода).. і чихала, і обтріпувалася від пороху, глини й болота (І. Франко); Дівчина впала і мусила обтрястися з листя (Леся Українка); — Рушатиму, — сказав Мурашко, отряхнувшись (О. Гончар).