1. Словник синонімів української мови

отчий

БА́ТЬКІВСЬКИЙ (належний батькові, батькам, узагалі предкам), О́ТЧИЙ уроч., заст., ОТЕ́ЦЬКИЙ уроч., діал. — Дивлюся я, мого батьківського дому, що стояв над самою вулицею, нема. Тільки головешки куряться (І. Нечуй-Левицький); Лечу стежками поміж ниви отчі, Де кров'ю сонця збризкана трава (Д. Павличко); — Благословляю вас, діти мої, моїм отецьким благословенням (Ю. Смолич).

РІ́ДНИЙ (в якому хтось народився, виріс тощо), РОДИ́МИЙ розм., РОДИ́ННИЙ діал., ПИТО́МИЙ заст., ПИТИ́МИЙ заст.; БА́ТЬКІВСЬКИЙ, О́ТЧИЙ заст. (де знаходиться домівка батьків); МАТЕРИ́НСЬКИЙ (де знаходиться домівка матері). І знов бачу тебе, мій рідний краю! (І. Нечуй-Левицький); Скоро Ростоки. Маріка лагодиться вже злізати, бо то її родиме село (Г. Хоткевич); Яким усе ще не міг допитатися до свого родинного села (О. Ковінька); — Гіп-гіп! — всі кричать солдати на палубі корабля, Узрівши зубчастий Тауер, узрівши місця питомі (М. Бажан); Не вмирав дідусь той, хоч і нудив світом, бо судила доля, що умре тоді лиш, коли край питимий він побачить вільним, дужим та щасливим (Дніпрова Чайка); Хто з нас батьківську країну Проміняє на чужу? (П. Грабовський); Лечу стежками поміж ниви отчі, Де кров'ю сонця збризкана трава (Д. Павличко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отчий — о́тчий прикметник уроч. Орфографічний словник української мови
  2. отчий — [оч:ией] м. (на) -ч:ому/-ч':ім, мн. -ч':і Орфоепічний словник української мови
  3. отчий — див. отцівський, отцевий, отецький Словник чужослів Павло Штепа
  4. отчий — -а, -е, заст., уроч. Батьківський. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. отчий — О́ТЧИЙ, а, е, заст., уроч. Батьківський. Київ криється туманом, Голубим, як отчий дим... (М. Рильський); Сонце залишалося в них [у партизанів] позаду, як залишилися їхні домівки, їхні отчі місця (П. Загребельний); Помремо на чужині, шукавши отчого порогу (В. Стус). Словник української мови у 20 томах
  6. отчий — О́ТЧИЙ, а, е, заст., уроч. Батьківський. Київ криється туманом, Голубим, як отчий дим… (Рильський, III, 1961, 261); Сонце залишалося в них [у партизанів] позаду, як залишилися їхні домівки, їхні отчі місця (Загреб. Словник української мови в 11 томах