отінення

ТІНЬ (темний відбиток від предмета, освітленого з протилежного боку); ВІДБИ́ТОК, ДІД перев. мн., розм., ТІ́НЯВА розм., ОТІ́НЕННЯ розм. По сріблястій землі лягли довгі чорні тіні (М. Коцюбинський); Враз блиснула кулисто висока лампа на вартівні й на стелі задрижав гострий відбиток ґрат решітчастих (П. Козланюк); Сутінки лягли на ярмарковий майдан. Підвелись діди (Н. Рибак); Зонтик кидав таке чудове отінення на її ніжне лице, що воно.. видалося мені кращим, як коли-небудь іншим разом (О. Кобилянська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отінення — оті́нення іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. отінення — -я, с., рідко. 1》 Дія за знач. отінити. 2》 Те саме, що тінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. отінення — ОТІ́НЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. отіни́ти. 2. Те саме, що тінь. Зонтик кидав таке чудове отінення на її ніжне лице, що воно .. видалося мені кращим, як коли-небудь іншим разом (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  4. отінення — ОТІ́НЕННЯ, я, с., рідко. 1. Дія за знач. отіни́ти. 2. Те саме, що тінь. Зонтик кидав таке чудове отінення на її ніжне лице, що воно.. видалося мені кращим, як коли-небудь іншим разом (Коб., III, 1956, 239). Словник української мови в 11 томах