оцарок
ЗА́ГОРОДА (обгороджене місце для утримання свійських тварин і птахів), ЗАГОРО́ЖА, ЗАГІ́Н, ОБО́РА, ВОЛЬЄ́РА (ВОЛЬЄ́Р), ОЦА́РОК рідко. Позаганяв (Чіпка) у загороду худобу, набрав оберемок свіжої трави (Панас Мирний); Виснажена худоба дрімала в загоні, опустивши голови (Григорій Тютюнник); Пізнім вечором.. Плачинда потай, щоб ніхто не почув, випустив з обори на вулицю плохеньку ялівку, а сам пішов до Синяви (М. Стельмах); Наталка після того, як зостались її вольєри без цесарок, подалася в Херсон шукати собі іншого місця (О. Гончар). — Пор. коша́ра.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оцарок — оца́рок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- оцарок — -рку, ч. Загін для худоби. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оцарок — ОЦА́РОК, рку, ч. Загін для худоби. Деяких баранів .. доводиться пускати з маткою в окремий станок (оцарок) (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- оцарок — ОЦА́РОК, рку, ч. Загін для худоби. Словник української мови в 11 томах
- оцарок — Оцарок, -рка м. Загонъ для скота. Мирг. у. Словник української мови Грінченка