оцарок

ЗА́ГОРОДА (обгороджене місце для утримання свійських тварин і птахів), ЗАГОРО́ЖА, ЗАГІ́Н, ОБО́РА, ВОЛЬЄ́РА (ВОЛЬЄ́Р), ОЦА́РОК рідко. Позаганяв (Чіпка) у загороду худобу, набрав оберемок свіжої трави (Панас Мирний); Виснажена худоба дрімала в загоні, опустивши голови (Григорій Тютюнник); Пізнім вечором.. Плачинда потай, щоб ніхто не почув, випустив з обори на вулицю плохеньку ялівку, а сам пішов до Синяви (М. Стельмах); Наталка після того, як зостались її вольєри без цесарок, подалася в Херсон шукати собі іншого місця (О. Гончар). — Пор. коша́ра.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оцарок — оца́рок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. оцарок — -рку, ч. Загін для худоби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оцарок — ОЦА́РОК, рку, ч. Загін для худоби. Деяких баранів .. доводиться пускати з маткою в окремий станок (оцарок) (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. оцарок — ОЦА́РОК, рку, ч. Загін для худоби. Словник української мови в 11 томах
  5. оцарок — Оцарок, -рка м. Загонъ для скота. Мирг. у. Словник української мови Грінченка