очуватися
ВІДЧУВА́ТИСЯ (бути помітним, доступним для сприйняття), ПОЧУВА́ТИСЯ, ЧУ́ТИСЯ, УЧУВА́ТИСЯ (ВЧУВА́ТИСЯ), ОЧУВА́ТИСЯ діал. — Док.: відчу́тися, почу́тися, учу́тися (вчу́тися), очу́тися. В голосі Ярослави відчувалося куди більше байдужості, ніж зацікавлення (Л. Дмитерко); Болю вже не було, відчулась тільки якась скованість у м'язах (В. Собко); Потягло з моря свіжим вогким вітерцем. Почулась морська вогкість (І. Нечуй-Левицький); Осміхалась (Маланці) доля. Не тільки власна, але й Гафійчина. В ногах чулась міць, в руках сила (М. Коцюбинський); Весна вчувалася молодій ланковій в усьому (Я. Гримайло); За молодих літ нічого не боліло, а на старість усе очувається (Словник Б. Грінченка).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- очуватися — очува́тися дієслово недоконаного виду відчуватися діал. Орфографічний словник української мови
- очуватися — -ається, недок., діал. Відчуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- очуватися — ОЧУВА́ТИСЯ, а́ється, недок., діал. Відчуватися. За молодих літ нічого й не боліло, а на старість усе очувається (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- очуватися — ОЧУВА́ТИСЯ, а́ється, недок., діал. Відчуватися. За молодих літ нічого й не боліло, а на старість усе очувається (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- очуватися — Очува́тися, -ва́юся, -єшся гл. Отзываться, чувствоваться. За молодих літ нічого й не боліло, а на старість усе вчувається. Васильк. у. Словник української мови Грінченка