пайдити

ЩАСТИ́ТИ безос. кому (складатися щасливо, успішно), ТАЛАНИ́ТИ, ВЕЗТИ́, ВДАВА́ТИСЯ (УДАВА́ТИСЯ), ФОРТУ́НИТИ, ВЕСТИ́СЯ розм., ІТИ́СЯ (ЙТИ́СЯ) розм., ЩАСТИ́ТИСЯ розм., ПЛУ́ЖИТИ розм. рідко, ДОБРИ́ТИСЯ діал., ПАЙДИ́ТИ діал. — Док.: пощасти́ти, поталани́ти, повезти́, підвезти́, вда́тися (уда́тися), пофорту́нити, повести́ся, піти́ся, пощасти́тися розм. рідше. Жили (хлопці) .. у дружбі, в мирі. Взагалі, як кажуть, їм щастило (П. Дорошенко); Не кожному таланить до неї (квітки едельвейс) добратись (з газети); Іван усе програвав і сердивсь; Каленикові везло: йшла раз у раз карта (М. Коцюбинський); Боролися ви один з одним, і.. тішилися, коли одному удавалося побороти другого (Г. Хоткевич); Іще не вдавалось нікому отак переплисти ріку (М. Упеник); — Гарного маєте, братова, сина. А мені не фортунить на сина, — з жалем говорить (Мирон) до Галі (М. Стельмах); Коли не ведеться, то й курка не несеться (прислів'я); Який той Тимошко щасливий! Йому все йдеться! Все йому йде в руку! (І. Нечуй-Левицький); Досі в Бориславі йому щастилося: він надибав на кілька багатих жил воску (І. Франко); Не плужило йому якось: чи скотину заведе, чи свининку, .. — гляди й подохне або вовк поїсть (збірник "Україна сміється"); Таки мені не добриться: .. поковзнулась і впала (Словник Б. Грінченка); Йому не пайдить на коні, а на воли пайдить найбільше (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пайдити — пайди́ти дієслово недоконаного виду щастити безос., діал. Орфографічний словник української мови
  2. пайдити — див. щастити Словник синонімів Вусика
  3. пайдити — -ить, безос., діал. Щастити, таланити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пайдити — ПАЙДИ́ТИ, и́ть, недок., безос., діал. Щастити, таланити. Такому господареві пайдитиме у господарстві (Номис); Йому не пайдить на коні, а на воли пайдить найбільш (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  5. пайдити — ПАЙДИ́ТИ, и́ть, недок., безос., діал. Щастити, таланити. Такому господареві пайдитиме у господарстві (Номис, 1864, № 13414); Йому не пайдить на коні, а на воли пайдить найбільш (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  6. пайдити — Пайди́ти, -дить гл. безл. Везти, удаваться. Ном. № 375. Такому господареві пайдитиме у господарстві. Ном. № 13414. Жому не пайдить на коні, а на воли пайдить найбільш. Кіевск. у. Словник української мови Грінченка