палятина

ГАР (перегорілі часточки чого-небудь; що-небудь згоріле), ЗГАР, ПЕРЕГА́Р, ГОРІ́ЛЕ, ПА́ЛЕНЕ, ЗГА́РЯТИНА рідко, ПА́ЛЯТИНА розм., СМА́ЛЯТИНА розм., ГА́РИВО діал. Гаром звідкись потягло — чи не пожежа (О. Гончар); Я бачу той далекий світ І ті шляхи за триста літ, Повиті тирсою і згаром, Побиті й палені пожаром (А. Малишко); Вже майже біля шкільного городу рилися в землі екскаватори.., чаділи їдким перегаром (Ю. Збанацький); Гостро пахло горілим, чад ще тримався в повітрі (А. Дімаров); Завжди пахло (в хаті) димом і чимсь паленим (С. Чорнобривець); Ліс став червоний, неначе пекло; згарятина та смалятина забивала дух (І. Нечуй-Левицький); Загриміло знову на заході, й повіяло не дощовою свіжістю, а гаривом спустошливої війни (В. Логвиненко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. палятина — па́лятина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. палятина — -и, ж. Щось палене. || Із специфічним запахом паленого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. палятина — ПА́ЛЯТИНА, и, ж. Щось палене, із специфічним запахом паленого. Після пожежі ще довго стояв запах палятини (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. палятина — ПА́ЛЯТИНА, и, ж. Щось палене, із специфічним запахом паленого. Словник української мови в 11 томах