1. Словник синонімів української мови

пам'ятувати

ПАМ'ЯТА́ТИ (тримати в пам'яті), ПАМ'ЯТУВА́ТИ розм., ТЯ́МИТИ розм., ТЯМУВА́ТИ розм., ТЯМКУВА́ТИ розм.; БЕРЕГТИ́, ЗБЕРІГА́ТИ (перев. із сл. пам'ять, згадка тощо). Я пам'ятаю вчительку мою, просту і скромну і завжди спокійну (В. Сосюра); Але й досі пам'ятую Ранок теплої весни (Я. Щоголів); — Це не може бути, аби ти геть усе забув. Прецінь мусиш щось тямити (Лесь Мартович); Малим ще, тямую, всі межі я знав. За мамою літом щодень тупцював (І. Франко); Лесь береже в пам'яті, як у книзі, усі ґрунти.., знає, хто у кого і скільки приорав скиб і що росте на кожній межі (М. Стельмах); Такими — в труді і дерзанні — Я вас у душі зберігаю, Оновлені землі, кохані — Простори з Дністра до Дунаю (М. Нагнибіда). — Пор. запам'ятати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пам'ятувати — пам'ятува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. пам'ятувати — Не забувати, зберігати <�ховати> в пам'яті <�серці>, держати в голові, носити в серці, мати в тямці; (довго) пам'ятати <�тямити> до нових віників; П. усвідомлювати, розуміти; док. ЗАПАМ'ЯТАТИ, ід. зарубати на носі; нак. ПАМ'ЯТАЙ|ТЕ|! май|те| на увазі! затям|те|! с. начувай|те|ся! Словник синонімів Караванського
  3. пам'ятувати — див. пам'ятати Словник синонімів Вусика
  4. пам'ятувати — -ую, -уєш, недок., перех., рідко. Те саме, що пам'ятати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пам'ятувати — ПАМ'ЯТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, рідко. Те саме, що пам'ята́ти. Одну [думку] тільки і пам'ятую. Дід мені казав, що скомпонував її, як ще був молодим і остався після батька та матері круглим сиротою (О. Словник української мови у 20 томах