панцерник
ПА́НЦИРНИК (стародавній воїн, що бився у панцирі), ЛА́ТНИК, ПА́НЦЕРНИК заст.; КІРАСИ́Р (кінний). Брама відчинилася, і виступило військо. Спереду гусари. За ними — кольчужники. Потім панцирники (О. Довженко); Козаки з келепами в руках кинулися на латників (Н. Рибак); Кірасир.. уже й рубонув би, коли б в останню мить не вихопився на коні якийсь чужинець (О. Ільченко).
БРОНЕНО́СЕЦЬ (військовий корабель, облицьований бронею), ПА́НЦИРНИК (ПА́НЦЕРНИК).
БРОНЕПО́ЇЗД, ПА́НЦИРНИК (ПА́НЦЕРНИК). Вогнем пашать бронепоїзди, націливши кудись вперед у невідомість свої панцировані груди (О. Гончар); За першим від станції переїздом стояв сповитий чорним димом німецький панцирник (Я. Качура).
БРОНЬОВИ́К (спеціальний бойовий броньований автомобіль), БРОНЕАВТОМОБІ́ЛЬ, БРОНЕМАШИ́НА, ПА́НЦИРНИК (ПА́НЦЕРНИК). Кулемети з броньовиків різонули по всіх вікнах (О. Гончар); Од хати від'їжджали маленькі верткі бронеавтомобілі, вони спритно розверталися поміж щілинами, в яких сиділи бійці (Л. Первомайський); Окремі панцирні автомобілі на вулицях прифронтового міста були в Києві не первина, але ж зараз панцирників було щонайменше зо два десятки зразу (Ю. Смолич).
Значення в інших словниках
- панцерник — па́нцерник 1 іменник чоловічого роду, істота воїн іст. па́нцерник 2 іменник чоловічого роду машина іст. Орфографічний словник української мови
- панцерник — див. броньовик Словник синонімів Вусика
- панцерник — див. панцирник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- панцерник — Броневик Словник чужослів Павло Штепа
- панцерник — ПА́НЦЕРНИК див. па́нцирник. Словник української мови у 20 томах
- панцерник — див. корабель лінійний Універсальний словник-енциклопедія
- панцерник — Па́нцерник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- панцерник — ПА́НЦЕРНИК див. па́нцирник. Словник української мови в 11 томах
- панцерник — Панцерник, -ка м. Кирасиръ, латникъ. За ним повчок панцерників у ясненькій зброї. К. Досв. 154. Словник української мови Грінченка