паполома
ПОПО́НА (покривало, перев. повстяне, для захисту коней та ін. свійських тварин від холоду, дощу тощо), ОПО́НА рідше, ПАПОЛО́МА заст. Високий Марко Крутояр турботливо накрив зверху попоною коня (А. Шиян); Розкинувшись на землі, поклавши під голови сідла, а під себе опони, лежала, спочивала дружина князя (С. Скляренко); Гуляй собі, вірний коню, А ви, мої діти, У зелену паполому Коня одягніте (С. Руданський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- паполома — паполо́ма іменник жіночого роду попона арх. Орфографічний словник української мови
- паполома — -и, ж., заст. Попона. Великий тлумачний словник сучасної мови
- паполома — ПАПОЛО́МА, и, ж., заст. Попона. Був паполомою волоською покритий Гарячий кінь його (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича); * Образно. Осінь в золотавій паполомі. Словник української мови у 20 томах
- паполома — ПАПОЛО́МА, и, ж., заст. Попона. Був паполомою волоською покритий Гарячий кінь його (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 227); *Образно. Борис, хоробрий Вячеславич, у бою загинув в ті роки, і зелену паполому трави заплели над ним біля ріки (Забіла, У.. світ, 1960, 166). Словник української мови в 11 томах