папірчик

ДОКУМЕ́НТ (офіційний, діловий), ПАПІ́Р розм., ПАПІРЕ́ЦЬ ірон., ПАПІ́РЧИК ірон., БУМА́ГА (БОМА́ГА) розм., заст., КА́РТА зах.; ЛИСТ (перев. для записування якихось відомостей). — Цей.. документ дає тобі право жебрати по всій волості.. Зупинить тебе стражник чи урядник, ти й покажеш цю бомагу (М. Стельмах); Мічурін злякано відсахнувся від простягнутого йому документа. — Ти збожеволів! Як же буде із звітністю? Я заплутаюсь у папірцях і піду під суд! (О. Довженко); — А якого ж ти роду? Де твої бумаги родові? (Марко Вовчок); Легітимаційну карту й карту до голосування запхав (Панько) у пазуху (Лесь Мартович); Обліковий лист; Виконавчий лист.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. папірчик — папі́рчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. папірчик — -а, ч. 1》 Зменш. до папір 1), 2). 2》 ірон. Те саме, що папір 2), 3) Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. папірчик — ПАПІ́РЧИК, а, ч. 1. Зменш. до папі́р 1, 2. Роздер [Рустем] сірий папірчик на дрібні шматки і кинув додолу (М. Коцюбинський); Ласточкін читав довго і уважно, дарма що на крихітному папірчику було всього кілька слів (Ю. Смолич). 2. ірон. Словник української мови у 20 томах
  4. папірчик — (-а) ч., мн. папірчики; мол. Долар США. І хоча я не панікую, коли їх немає, але люблю, коли такі особливі "папірчики" у мене таки є (Книжник, 2002, № 1). Словник жарґонної лексики української мови
  5. папірчик — ПАПІ́РЧИК, а, ч. 1. Зменш. до папі́р 1, 2. Роздер [Рустем] сірий папірчик на дрібні шматки і кинув додолу (Коцюб., II, 1955, 158); Ласточкін читав довго і уважно, дарма що на крихітному папірчику було всього кілька слів (Смолич, Світанок.., 1953, 171). Словник української мови в 11 томах