1. Словник синонімів української мови

паровичник

ОПА́ЛЮВАЧ (робітник, який палить у грубах, печах і т. ін.), ГРУ́БНИК, ТОПИ́ЛЬНИК рідко, ПІЧКУ́Р діал.; КОЧЕГА́Р, ПАРОВИ́ЧНИК розм. (перев. при парових казанах). У колгоспі організована парниково-теплична бригада, до складу якої входять.. (п'ять) опалювачів (із науково-популярної літератури); Не маючи жодного притулку, служили (бурлаки).. по винницях да ще по лазнях грубниками (П. Куліш); — Перш було чорти і на дривітні колоддя колють, чорти і пічкурами, чорти і за смолою (Г. Квітка-Основ'яненко); (Юнга:) Я скоро буду кочегаром, вже шарував топку (О. Корнійчук); На "Сміливому Звіробої" було тридцять матросів та паровичників (М. Трублаїні).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паровичник — парови́чник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. паровичник — -а, ч., розм. Кочегар при паровому казані. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паровичник — ПАРОВИ́ЧНИК, а, ч., заст. Кочегар при паровому казані. На “Сміливому Звіробої” було тридцять матросів та паровичників (М. Трублаїні). Словник української мови у 20 томах
  4. паровичник — ПАРОВИ́ЧНИК, а, ч., розм. Кочегар при паровому казані. На "Сміливому Звіробої" було тридцять матросів та паровичників (Трубл., Опов. боцм., 1933, 3). Словник української мови в 11 томах