пароплав

СУДНО́ (споруда, призначена для перевезення по воді людей, вантажів, для рибальства, військової справи і т. ін.), ПОСУ́ДИНА розм., фам., зневажл.; КОРАБЕ́ЛЬ (велике морське судно); ЛА́ЙНЕР (велике комфортабельне пасажирське судно); ПАРОПЛА́В (з паровим двигуном); ТЕПЛОХІ́Д, ТЕПЛОПЛА́В (з двигуном внутрішнього згоряння); ЧО́ВЕН (невелике судно, перев. веслове); КА́ТЕР (невелике легке судно, парове, моторне, для недалекого плавання). Порт молодий, один з наймолодших портів українського півдня.. Великі й малі торговельні судна під прапорами всіх держав охоче завертали сюди (О. Гончар); — Отже, ви можете уявити корабель, ..величезний океанський лайнер, зроблений не зі сталі, а з легкої пластмаси, міцнішої за сталь? (В. Собко); Вийшли у рейс теплоходи, Хвиля хлюпоче в борти (А. Малишко); Річкою снують катери (Ю. Яновський). — Пор. вітри́льник, човен.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пароплав — паропла́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пароплав — [пароплаў] -ава, м. (на) -ав'і, мн. -авие, -ав'іў Орфоепічний словник української мови
  3. пароплав — -а, ч. Судно, що приводиться в рух паровим двигуном. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пароплав — ПАРОПЛА́В, а, ч. Судно, що приводиться в рух паровим двигуном. А ще далі, де лиш око сягає, – не знать, чи по воді, чи по небу, – легкою тінню просувається пароплав (М. Коцюбинський); І пливуть пароплави рікою, а за ними осріблений шлях (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах
  5. пароплав — Судно, яке урухомлюється переважно силою пари (поршневий двигун або турбіна); позначається s.s або s/s. Універсальний словник-енциклопедія
  6. пароплав — Паропла́в, -ва, на -ві; -ла́ви, -вів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. пароплав — ПАРОПЛА́В, а, ч. Судно, що приводиться в рух паровим двигуном. А ще далі, де лиш око сягає, — не знать, чи по воді, чи по небу, — легкою тінню просувається пароплав (Коцюб., І, 1955, 289); І пливуть пароплави рікою, а за ними осріблений шлях (Сос., II, 1958, 59). Словник української мови в 11 томах