пастухувати

ПАСТУ́ШИТИ (бути за пастуха), ПАСТУХУВА́ТИ, ЧЕРЕДНИКУВА́ТИ (перев. при великій рогатій худобі); ВІВЧА́РИТИ, ВІВЧАРЮВА́ТИ, ЧАБАНУВА́ТИ, ЧАБА́НИТИ рідше (при вівцях). — Ми разом пастушили в полонині (М. Коцюбинський); Змалку пастухував (Сухомлинський), ходив за чужою чередою (І. Цюпа); — Я в Березняках громадським чередником служив.. Жонатим ще п'ять літ чередникував (І. Волошин); Він і всі товариші зареклися вівчарити тут (А. Крушельницький); Багато пригод сам пережив замолоду ..та й потім, коли вівчарював (В. Гжицький); (Старшина:) Він десять літ уже в Криму чабанує (І. Карпенко-Карий).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пастухувати — пастухува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пастухувати — див. працювати Словник синонімів Вусика
  3. пастухувати — -ую, -уєш, недок. Те саме, що пастушити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пастухувати — ПАСТУХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Те саме, що пасту́шити. Пастухував у поміщика: така ж і там у них спека, таке ж безводдя (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  5. пастухувати — ПАСТУХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Те саме, що пасту́шити. Пастухував у поміщика: така ж і там у них спека, таке ж безводдя (Гончар, II, 1959, 30). Словник української мови в 11 томах
  6. пастухувати — Пастухува́ти, -ху́ю, -єш гл. Пастушествовать, быть пастухомъ. Черк. у. Мій син те літо пастухував. Волч. у. Словник української мови Грінченка