1. Словник синонімів української мови

паця

ПОРОСЯ́ (маля свині), СВИНЕНЯ́, ПАЦЯ́ розм., ПАЦЮ́К розм., СВИНЧА́ТКО діал.; ПІ́ДСВИНОК (немолочне порося віком до року). В хлівці у нього теж щороку рохкало порося, поволі виростаючи в підсвинка (П. Кочура); Свині в ріпі, свині в ріпі, а пацята в моркві (коломийка); — Годований (пан), як пацюк (В. Стефаник); — Видите по шкурі, що то було мале свинчатко... (І. Чендей).

СВИНЯ́ (самка кнура), ЛЬО́ХА, СВИНЮ́КА (СВИНЯ́КА) розм., БЕЗРО́ГА жарт., РО́ХА розм., ЧЕЧУ́ГА діал., РИ́НДА діал.; СВИНОМА́ТКА (свиня, що дає приплід); ПА́ЦЯ дит. Коло хлівця лежала свиня й хрюкала (Панас Мирний); Є в нас корова, масло, кури, недавно льоха опоросилась (Ю. Яновський); — Ти ж замурзалась як свинюка, — докоряє дівчинка (Ю. Збанацький); — Йди додому, та не гуляй! а завтра раненько свиняці хлів загородиш (І. Нечуй-Левицький); Чечуга побігла, а навперейми вибіг з дрючком чоловік (А. Свидницький); — Жирнуваті трохи свиноматки, — звернувся до свинарки Макар Онисимович (Остап Вишня).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паця — па́ця 1 іменник жіночого роду, істота свиня дит. па́ця 2 іменник жіночого роду кістка Орфографічний словник української мови
  2. паця — див. свиня Словник синонімів Вусика
  3. паця — I п`аця-і, ж. 1》 дит. Порося; свиня. 2》 розм. У копитних тварин – кістка надкопитного суглоба. || Така кістка, що використовується для гри. II пац`я-яти, с., розм. Маля свині; порося. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. паця — ПА́ЦЯ, і, ж. 1. дит. Порося; свиня. – Що? Що, мій цвіточок? Паця лякала? Ось ми їй покажемо. Ну-ну-ну, погана паця. Ти нащо лякала нашого Тарасика? (С. Васильченко); – Пацю, пацю... Вилазь уже, – вговоряє Минка свиню, а сама тихо плаче (Г. Косинка). Словник української мови у 20 томах
  5. паця — паця́ → пацє Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. паця — І, ж. Негарна дівчина. Така собі паця: що він знайшов у цій дівчині? Словник сучасного українського сленгу
  7. паця — Паця́, -ця́ти, -ця́ті, -ця́м; -ця́та, -ця́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. паця — ПА́ЦЯ, і, ж. 1. дит. Порося; свиня. — Що? Що, мій цвіточок? Паця лякала? Ось ми їй покажемо. Ну-ну-ну, погана паця. Ти нащо лякала нашого Тарасика? (Вас., II, 1959, 350); — Пацю, пацю… Вилазь уже, — вговоряє Минка свиню, а сама тихо плаче (Кос. Словник української мови в 11 томах
  9. паця — Паця́, -ця́ти с. 1) = пацюк 1. Під порогом паця квичит. Гол. II. 684. 2) — морське. Cavia cobaya, морская свинка. Вх. Лем. 436. --------------- Паця, -ці ж. 1) Дѣтск. Поросенокъ, свинья. О. 1861. VIII. 8. 2) Кость: бабка. КС. 1887. VI. 478. грати в паці. Словник української мови Грінченка