1. Словник синонімів української мови

пачоси

ПА́ТЛИ розм. (довгі скуйовджені пасма волосся), КУ́ДЛИ розм., КО́СМИ розм., КОСМАКИ́ розм., ПЕ́ЛЕХИ розм., ПАЧО́СИ розм., КУ́СТРИ (КУ́СТРІ) діал.; КУ́ШТРА (КУ́ШТРЯ) діал., КУДЕ́ЛЯ розм. (скуйовджене волосся). — Дай сюди оті патли! Я тобі чисто пообтинаю оті пачоси на щоках, оту бороду, оті коси (І. Нечуй-Левицький); Голова в нього розпатлана, косми волосся звисають на очі, на вуха (С. Чорнобривець); — Ось постій, ..дай мені тебе за космаки піймати (П. Куліш); — Піди в хижу, розчеши свої кустрі та аж тоді увіходь до людей.. (Л. Яновська); Зозла вп'явся (Чіпка) руками в свою нечесану куштру (Панас Мирний); (Кукса:) А ви б розчесали свою куштрю, а то горобці подумають, що куделиця, і обсмикають на гнізда! (М. Кропивницький); По-бандитському стрижена (Ганна) — замість кіс чорна куделя вибивається з-під кубанки (О. Гончар). — Пор. 1. воло́сся, 1. па́смо.

ПА́ЧО́СИ (відходи при переробці вовни, льону, бавовни і т. ін.), ПАЧІСКИ́, ВИ́ЧІСКИ, ОЧІ́С. Потерть спалахнула, як сухі пачоси (І. Нечуй-Левицький); — З пачісок наліплюють (артисти) бороду й вуса (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пачоси — пачо́си: пряди, хлонья [ІФ,1890] — пачоси (23) —перен. гілки; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
  2. пачоси — па́чо́си множинний іменник Орфографічний словник української мови
  3. пачоси — див. залишок Словник синонімів Вусика
  4. пачоси — -ів, мн. 1》 текст. Рештки, відходи при чесанні, переробці вовни, льону, бавовни і т. ін. 2》 Пасма волосся, звичайно скуйовдженого, поплутаного, нечесаного. || перен. Довгі або переплутані гілки, стебла рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пачоси — ПА́ЧО́СИ, ів, мн. 1. текст. Рештки, відходи при чесанні, переробці вовни, льону, бавовни і т. ін. Біля сіней корабельна там линва лежала, з пачосів Звита папірусних (Борис Тен, пер. з тв. Гомера); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  6. пачоси — Па́чо́си, -сів, -сам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. пачоси — ПА́ЧО́СИ, ів, мн. 1. текст. Рештки, відходи при чесанні, переробці вовни, льону, бавовни і т. ін. Біля сіней корабельна там линва лежала, з пачосів Звита папірусних (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 363); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  8. пачоси — Пачоси, -сів мн. 1) Очески, вычески. Грин. II. 37. Вас. 201. 2) Начосы. З рудими начосами на голові. Левиц. І. 31. Словник української мови Грінченка