1. Словник синонімів української мови

пащекувати

БАЗІ́КАТИ розм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), РОЗБАЗІ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАТЯ́КАТИ зневажл., РОЗПАТЯ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАСТАЛА́КАТИ зневажл., ПАЩЕКУВА́ТИ зневажл., ГАЛДИ́КАТИ зневажл., ШКАБАРЧА́ТИ зневажл., СЛЕБЕЗУВА́ТИ (СЛЕБІЗУВА́ТИ) розм., МАРНОСЛО́ВИТИ рідше, ГАЛА́КАТИ розм. рідше, ҐАЛАМА́ҐАТИ діал.; ТЕРЕВЕ́НИТИ зневажл., ЛЕПЕТА́ТИ розм., ЛОПОТА́ТИ (ЛОПОТІ́ТИ) розм. (говорити про щось незначне, несерйозне); БАЛЯНДРА́СИТИ розм., БАЛАГУ́РИТИ розм. рідше, ПЕРЕБЕНДЮВА́ТИ розм. рідше (пересипаючи мову жартами); ПРОСТОРІ́КУВАТИ (ПРОСТОРІ́КАТИ) розм., РОЗБАЛА́КУВАТИ розм., РОЗГЛАГО́ЛЬСТВУВАТИ розм. (багато, часто беззмістовно, але з претензією, пишномовно і т. ін.). Так вони й життя прожили вкупі — Мотря пащекувала, базікала за десятьох, а Ягор мовчав, як глухий (О. Копиленко); Він (сторож), поклавши хлудину на плече, миролюбно патякає в гурті школярів, що тепер цікаво обступили його колом (С. Васильченко); Марко теревенив і розпатякував цілу дорогу (Григорій Тютюнник); — Мені ще мати, коли я маленьким був, казала — не пасталакай багато, у людей вуха болітимуть (А. Хижняк); Довго гомоніли, галдикали, били та морочили голову (бурсаки), дошукуючись — де ж справді взялася на селі ця таємнича Оксана (С. Васильченко); — Дядьку Кузьмо, ви.. не застрельте мене отут у сараї, — настрашеним голосом просив Джмелик. — Щитай, що й пристрелю, коли будеш отак шкабарчати (Григорій Тютюнник); Параска рада, слебезує по всьому місту, який у неї син розумний (Панас Мирний); І тут не дозволяє (Богдан Михайлович), аби слова стерлися, зашмарували чи змазали суть. Не марнословив, говорив, що на мислі мав (В. Большак); Біля парників уже галакало жіноцтво, озброєне лопатами і граблями (М. Стельмах); — Ії мама тут! Он там стоїть із моїм чоловіком коло брами та й лопотить (О. Кобилянська); Ті (парубки) було зійдуться на вечорниці.. та як стануть баляндрасить, то й мертвий би розреготався... (О. Стороженко); Ернест усім тягарем свого тіла повісивсь на Начковім плечі і почав просторікувати без перерви (І. Франко). — Пор. верзти́, 2. говори́ти, 2. торохті́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пащекувати — пащекува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. пащекувати — ПАТЯКАТИ, ТЕРЕВЕНИТИ, гострити язики, п. ф. галу-балу; (розпускати плітки) плести <�плескати> язиком, слебезувати. Словник синонімів Караванського
  3. пащекувати — див. говорити; кричати; просторікувати Словник синонімів Вусика
  4. пащекувати — -ую, -уєш, недок., розм. Говорити недоброзичливо, злобливо або пишномовно, беззмістовно; базікати, теревенити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пащекувати — ПАЩЕКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Говорити недоброзичливо, злобливо або пишномовно, беззмістовно; базікати, теревенити. Гната не проймали ті теревені – з нудьги косарі пащекували (К. Гордієнко); Мотря пащекувала, базікала за десятьох (О. Словник української мови у 20 томах
  6. пащекувати — пащекува́ти грубіянити, бути зухвалим; сваритися (Лучук) (м, ср, ст)|| = пискувати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. пащекувати — Пащекува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. пащекувати — ПАЩЕКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Говорити недоброзичливо, злобливо або пишномовно, беззмістовно; базікати, теревенити. Гната не проймали ті теревені — з нудьги косарі пащекували (Горд., II, 1959, 196); Мотря пащекувала, базікала за десятьох (Коп., Вибр., 1953, 433). Словник української мови в 11 томах