перебитися

ПЕРЕБИВА́ТИСЯ на чому, чим і без додатка, розм. (певний час зазнавати матеріальних нестатків, обходитись найнеобхіднішим тощо), ПЕРЕБУВА́ТИСЯ розм., ПРОБИВА́ТИСЯ розм.; ПРОТЯГА́ТИ (ПРОТЯ́ГУВАТИ) розм., ПЕРЕТЯГА́ТИ (ПЕРЕТЯ́ГУВАТИ) що, через що, як, розм. (бідуючи, доживати до кращих часів). — Док.: перебитися, перебу́тися, проби́тися, протягти́ (протягну́ти), перетягти́ (перетягну́ти). — А ви ж як тепер перебиваєтесь, бідні? (П. Козланюк); Перші два роки я перебивався уроками (О. Довженко); З останнього борошна спекла (Горпина) дві перепічки, борщу та картоплі зварила. Порається, а сама думає: — Сьогодні так-сяк перебудемося (Б. Грінченко); Честь тому, хто під землею Вік довбається в норі, щоб пробитись із сім'єю, Щоб не пухнуть дітворі (П. Грабовський); — Коли б я так уміла грати, здається, ніколи б і нічого не їла і жила б тільки музикою. — О, це ризикована річ, панно Марусю,.. на самій музиці ви б довго не протягнули (С. Добровольський); — Може, в кого трісочок або кізяків випрошу, буде чим у хаті прокурити. Так і перетягну через зиму (Панас Мирний). — Пор. 1. бідува́ти.

ПЕРЕВТОМИ́ТИСЯ (ПЕРЕТОМИ́ТИСЯ рідше) (надмірно втомитися), ПЕРЕБИ́ТИСЯ розм.; ПЕРЕПРАЦЮВА́ТИСЯ, ПЕРЕПРАЦЮВА́ТИ, ПЕРЕРОБИ́ТИСЯ, ПЕРЕТРУДИ́ТИСЯ розм. (працюючи). — Недок.: перевто́млюватися (перето́млюватися), перепрацьо́вуватися, перепрацьо́вувати, переробля́тися (переро́блюватися), перетру́джуватися. (Геннадій:) Ви просто перевтомилися. А поїдете на курорт, одпочинете і все ввійде в норму (З. Мороз); Життя тече, рушниця тре плече, Перетомилися солдати (Ю. Яновський); Яків так перебився та знемігся, що вже не вставав з постелі (Панас Мирний); — Жди його, як пана, — бурчав він, рухаючи вилами та удаючи, що він дуже перепрацювався тут без Павла (Григорій Тютюнник); У житті не дуже перероблялася (баба Федорка), але й ледащою її ніхто не звав (В. Козаченко); Перетрудившися і діставши сухоти, урядовець відомства пошт і телеграфу передчасно помер (Ю. Смолич). — Пор. стоми́тися.

ПОРУ́ШУВАТИСЯ (зазнавати відхилень у своєму вияві, ході, виконанні тощо), ЛАМА́ТИСЯ, РУЙНУВА́ТИСЯ, ЗРИВА́ТИСЯ розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм. рідше, ПЕРЕБИВА́ТИСЯ розм., ПОРУША́ТИСЯ діал. — Док.: пору́шитися, полама́тися, злама́тися (зломи́тися), зруйнуватися, зірва́тися, перерва́тися, переби́тися. Невідомо було, хто приїхав, може, якраз ота всемогутня жінка з прокуратури, яка щоквартально навідується до цього спецзакладу наглядати, чи все гаразд, чи не порушується законність (О. Гончар); — Ти уяви собі дівчину, яка тільки й думає про те, що вона гарна! Та в неї ж уся психіка від цього ламається! (Є. Гуцало); Фізичне здоров'я його не руйнувалося з такого режиму, а ще ніби й ліпшало (А. Кримський); — О, знову зривається репетиція! — сплеснула в долоні дівчина. — Свята незабаром, а ні ви, ні Григорій не знаєте своїх ролей (П. Автомонов); Звечора засипляв Славко борзо. Одначе це спання переривалось йому зараз по півночі (Лесь Мартович).