переважати

ПЕРЕВЕ́РШУВАТИ (виявляти перевагу над ким-, чим-небудь у чомусь), ПЕРЕВАЖА́ТИ (ПЕРЕВА́ЖУВАТИ), ПЕРЕВИ́ЩУВАТИ, ПЕРЕХО́ДИТИ, ПЕРЕСКА́КУВАТИ розм., ПЕРЕПЛЬО́ВУВАТИ розм., ПЕРЕВЕРША́ТИ діал., ПОВЕРША́ТИ (ПОВЕ́РШУВАТИ) діал., ПЕРЕВИЩА́ТИ діал.; ПЕРЕКРИВА́ТИ, ПОКРИВА́ТИ, ПОБИВА́ТИ розм. (перев. у роботі, якійсь справі тощо); ПЕРЕСИ́ЛЮВАТИ (силоювияву). — Док.: переве́ршити, перева́жити, переви́щити, перейти́, переско́чити, перескака́ти, переплю́нути, поверши́ти, перекри́ти, покри́ти, поби́ти, переси́лити. Інколи здавалося, що учениця перевершує свого учителя (Я. Качура); (Командор:) Вам треба пишнотою всіх дам переважати (Леся Українка); Він безмірно перевищив Пету своєю відвагою (І. Франко); Багато чула Маруся про сю Гаджіну, про її буйну цілющу ростинність.., але те, що побачила тепер, переходило всі оповідання (Г. Хоткевич); У Галичі хороше, і Володимир город красивий, а Новгород обох перескочив (А. Хижняк); — Ти навіть щедрінського градоправителя переплюнув: той упразднив був науки, а ти хочеш навіть саму основу життя — любов! (А. Головко); Надимався (пастух) в пісенній тузі, сильним голосом повершав усіх співців (К. Гордієнко); Сахар губ твоїх перевищає і єгиптську сахарну тростину (А. Кримський); (Іван:) Що я чую! Панько перекриває Журавля в дотепах (І. Микитенко); Отець Кралевич, забравши голос, покривав усіх своєю вимовністю, дивував ерудицією (Г. Хоткевич); Палкий, як порох, сміливий, як голодний вовк, він усіх побивав, над усім верховодив (Панас Мирний); Одне бажаннє пересилювало всі інші: коли б швидше дохопитись спокійного, безпечного, теплого кутика! (І. Франко).

ПЕРЕВИ́ЩУВАТИ (бути більшим за певну кількість, число; бути більшим за щось), ПЕРЕВАЖА́ТИ, ПЕРЕХО́ДИТИ розм., ПЕРЕВИЩА́ТИ діал. — Док.: переви́щити, перева́жити, перейти́. Чисельність хозарів не перевищувала трьох сотень комонників (Д. Міщенко); Повторювалась давня історія: ціна доброго шпигуна переважала ціну правителя без держави (М. Стельмах); Видатки так значно переходили доходи, що про дальші поїздки не можна було більше й думати (Н. Кобринська); Всі люди в селі знали, що він не збере потрібної суми, котра.. перевищала далеко його дрібне майно (О. Кобилянська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переважати — (показати перевагу над чимсь) перевершувати, перевищувати, (силою вияву) пересилювати. Словник синонімів Полюги
  2. переважати — переважа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. переважати — Мати перевагу, перевершувати, перевищувати; (вагою) переважувати, перетягати; (у свідомості) домінувати, превалювати; (силою) пересилювати; п-к -АЮЧИЙ, шо переважає, найпоширеніший, більший числом, значно більший, панівний. Словник синонімів Караванського
  4. переважати — див. перевищувати Словник синонімів Вусика
  5. переважати — [пеиреиважатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  6. переважати — -аю, -аєш, недок., переважити, -жу, -жиш, док. 1》 перех. і без додатка. Виявляти перевагу над ким-, чим-небудь у чомусь. 2》 тільки недок., неперех. Мати кількісну перевагу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. переважати — ПЕРЕВАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕВА́ЖИТИ, жу, жиш, док. 1. ким – чим і без дод. Виявляти перевагу над ким-, чим-небудь у чомусь. Словник української мови у 20 томах
  8. переважати — Переважа́ти, -жа́ю, -жа́єш, -жа́ють Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. переважати — Переважа́ти, -жа́ю, -єш сов. в. переважити, -жу, -жиш, гл. 1) Взвѣшивать, взвѣсить. Узяла той мед, переважила. Грин. III. 22. 2) Перевѣшивать, перевѣсить. Було на терезах три пуди, кинув мішок, — так і переважив. Словник української мови Грінченка