перевищувати

ПЕРЕВЕ́РШУВАТИ (виявляти перевагу над ким-, чим-небудь у чомусь), ПЕРЕВАЖА́ТИ (ПЕРЕВА́ЖУВАТИ), ПЕРЕВИ́ЩУВАТИ, ПЕРЕХО́ДИТИ, ПЕРЕСКА́КУВАТИ розм., ПЕРЕПЛЬО́ВУВАТИ розм., ПЕРЕВЕРША́ТИ діал., ПОВЕРША́ТИ (ПОВЕ́РШУВАТИ) діал., ПЕРЕВИЩА́ТИ діал.; ПЕРЕКРИВА́ТИ, ПОКРИВА́ТИ, ПОБИВА́ТИ розм. (перев. у роботі, якійсь справі тощо); ПЕРЕСИ́ЛЮВАТИ (силоювияву). — Док.: переве́ршити, перева́жити, переви́щити, перейти́, переско́чити, перескака́ти, переплю́нути, поверши́ти, перекри́ти, покри́ти, поби́ти, переси́лити. Інколи здавалося, що учениця перевершує свого учителя (Я. Качура); (Командор:) Вам треба пишнотою всіх дам переважати (Леся Українка); Він безмірно перевищив Пету своєю відвагою (І. Франко); Багато чула Маруся про сю Гаджіну, про її буйну цілющу ростинність.., але те, що побачила тепер, переходило всі оповідання (Г. Хоткевич); У Галичі хороше, і Володимир город красивий, а Новгород обох перескочив (А. Хижняк); — Ти навіть щедрінського градоправителя переплюнув: той упразднив був науки, а ти хочеш навіть саму основу життя — любов! (А. Головко); Надимався (пастух) в пісенній тузі, сильним голосом повершав усіх співців (К. Гордієнко); Сахар губ твоїх перевищає і єгиптську сахарну тростину (А. Кримський); (Іван:) Що я чую! Панько перекриває Журавля в дотепах (І. Микитенко); Отець Кралевич, забравши голос, покривав усіх своєю вимовністю, дивував ерудицією (Г. Хоткевич); Палкий, як порох, сміливий, як голодний вовк, він усіх побивав, над усім верховодив (Панас Мирний); Одне бажаннє пересилювало всі інші: коли б швидше дохопитись спокійного, безпечного, теплого кутика! (І. Франко).

ПЕРЕВИ́ЩУВАТИ (бути більшим за певну кількість, число; бути більшим за щось), ПЕРЕВАЖА́ТИ, ПЕРЕХО́ДИТИ розм., ПЕРЕВИЩА́ТИ діал. — Док.: переви́щити, перева́жити, перейти́. Чисельність хозарів не перевищувала трьох сотень комонників (Д. Міщенко); Повторювалась давня історія: ціна доброго шпигуна переважала ціну правителя без держави (М. Стельмах); Видатки так значно переходили доходи, що про дальші поїздки не можна було більше й думати (Н. Кобринська); Всі люди в селі знали, що він не збере потрібної суми, котра.. перевищала далеко його дрібне майно (О. Кобилянська).

ПЕРЕВИ́ЩУВАТИ (виходити за встановлені межі, норми), ПЕРЕВЕ́РШУВАТИ (ПЕРЕВЕРША́ТИ), ПЕРЕХО́ДИТИ розм., ПЕРЕКРИВА́ТИ розм., ПЕРЕВИЩА́ТИ діал. — Док.: переви́щити, переве́ршити, перейти́, перекри́ти. Машина вимчала його за ґратчасту браму.. Вчений дозволив собі перевищити швидкість (Н. Рибак); Перевершувати плани; При родинах тепер уже наркотиків уживають, як тільки біль переходить норму (Леся Українка); Їй дуже хотілося, щоб сьогодні ж, з першого разу, Борис набагато перекрив норму (В. Собко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перевищувати — переви́щувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. перевищувати — ПЕРЕВЕРШУВАТИ; (міру) ПЕРЕБИРАТИ; (владу) НАДУЖИВАТИ чим. Словник синонімів Караванського
  3. перевищувати — I переважати, перевершувати Фразеологічні синоніми: стояти на багато голіввище; стояти на голову вище; стояти на першому місці; стояти на першому плані; стояти на сто голів вище; стояти на три голови вище II див. перемагати Словник синонімів Вусика
  4. перевищувати — -ую, -уєш і діал. перевищати, -аю, -аєш, недок., перевищити, -щу, -щиш, док., перех. 1》 Бути, виявлятися більшим за певну кількість, число. || Бути більшим за що-небудь розмірами, обсягом і т. ін. || Виходити за встановлені норми, межі і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. перевищувати — ПЕРЕВИ́ЩУВАТИ, ую, уєш і діал. ПЕРЕВИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕВИ́ЩИТИ, щу, щиш, док., що. 1. Бути, виявлятися більшим за певну кількість, число. Температура повітря в спальній кімнаті не повинна перевищувати 15 –16° С (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. перевищувати — Переви́щувати, -ви́щую, -ви́щуєш; переви́щити, -ви́щу, -ви́щиш; переви́щ, переви́щте і -ви́щіть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. перевищувати — ПЕРЕВИ́ЩУВАТИ, ую, уєш і діал. ПЕРЕВИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕВИ́ЩИТИ, щу, щиш, док., перех. 1. Бути, виявлятися більшим за певну кількість, число. Словник української мови в 11 томах