1. Словник синонімів української мови

передсвіт

ДО́СВІТОК (ДО́СВІТКИ рідше) (час доби перед сходом сонця), ДО́СВІТ, ПЕРЕДРА́ННЯ, ПЕРЕДСВІТА́НОК, ПЕРЕДСВІТА́ННЯ, ПЕРЕ́ДСВІ́Т розм., ПЕРЕДРА́НЬ розм. На досвітку гудуть мені сніги, Тікає ніч від мене, як ворона (Д. Павличко); Ранніми досвітками від річки білими табунами бреде в село туман (Н. Тихий); Єремія дрімав дрімотою важкого досвіту, і як тільки почало на світ благословитись, він схопився (І. Нечуй-Левицький); У сінях схопив (Мусій) пару відерець, що примерзли до долівки, і вибіг у морозяне передрання (В. Речмедін); Свіжив передсвітанок, діти горнулися докупи на запашному лісовому сіні (І. Ле); Прозоре, миле передсвітання тане, тремтить, рожевіє на сході (Ю. Бедзик); В похмурому передсвіті серед дикої звированості людської страшно зблискували мечі (П. Загребельний); Сумною буть тобі не личить У цю весняну передрань (М. Шпак).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. передсвіт — пере́дсві́т іменник чоловічого роду передсвітанок рідко Орфографічний словник української мови
  2. передсвіт — -у, ч., розм. Те саме, що передсвітанок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. передсвіт — ПЕРЕ́ДСВІТ, у і заст. а, ч., розм. Те саме, що передсвіта́нок. З передсвіта до вечора, А з вечора до досвіта Летить стріла́ кале́ная (Т. Шевченко); З передсвіта клопіт Менандровим слугам, виносять з робітні богів, ставлять на кручі над морем (Дніпрова Чайка). Словник української мови у 20 томах
  4. передсвіт — ПЕРЕДСВІ́Т, у і заст. а, ч., розм. Те саме, що передсвіта́нок. З передсвіта до вечора, А з вечора до досвіта Летить стріла́ кале́ная (Шевч., II, 1963, 390); З передсвіта клопіт Менандровим слугам, виносять з робітні богів, ставлять на кручі над морем (Дн. Чайка, Тв., 1960, 170). Словник української мови в 11 томах