перекликнутися

ПЕРЕКЛИКА́ТИСЯ (обмінюватися вигуками, окликами, видавати по черзі крики, голосні звуки), ПЕРЕГУ́КУВАТИСЯ (ПЕРЕГУКА́ТИСЯ рідше), ЗГУ́КУВАТИСЯ, СКЛИКА́ТИСЯ (СКЛИ́КУВАТИСЯ), ПЕРЕТЬО́ХКУВАТИСЯ (про солов'їв). — Док.: перекликну́тися, перегукну́тися, згукну́тися. Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко); У лісі дзвінко перегукуються жовтобокі синиці (Ю. Збанацький); Паничі почали згукуватись з човнів, неначе вони були в лісі (І. Нечуй-Левицький); Скликаються в траві деркачі, ловлять намоклих коників (К. Гордієнко); Солов'ї, ці невтомні співці весни і кохання, задиристо перетьохкуються у вербах (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перекликнутися — перекли́кнутися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перекликнутися — -нуся, -нешся, док. Однокр. до перекликатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перекликнутися — ПЕРЕКЛИ́КНУТИСЯ, нуся, нешся, док. Однокр. до переклика́тися. Посеред колеса, – а колесо одзначили таке, що з одного краю до другого ледві [ледве] можна було що почути, якби перекликнутися, – так посеред колеса стояв стіл під турецьким килимом (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
  4. перекликнутися — ПЕРЕКЛИ́КНУТИСЯ, нуся, нешся, док. Однокр. до переклика́тися. Словник української мови в 11 томах