переконливий

БЕЗПЕРЕ́ЧНИЙ (який не викликає і не може викликати заперечень), НЕЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, БЕЗЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, НЕЗАПЕРЕ́ЧЛИВИЙ рідше; НЕСПРОСТО́ВНИЙ, НЕВІДПО́РНИЙ (який не може бути спростований). Існують і безперечні ознаки спорідненості українського епосу з епосом болгарським та сербським (М. Рильський); — З тебе, Левку, якщо не дипломат, то артист напевно буде. Талант маєш незаперечний (І. Цюпа); Вона з молодих літ заопікувалася садом і стала беззаперечним авторитетом для жінок селища в цій галузі (Ю. Яновський); Романтична скерованість (письменника) у майбутнє тісно пов'язана з незаперечливою вірою в силу вітчизняної науки й техніки (П. Тичина); В цьому памфлеті я подав велику кількість яскравих і неспростовних фактів (Ю. Мельничук); Антон Герасимович раз у раз у дискусіях вдається до цього невідпорного аргументу з синами, і чим тут заперечиш? (О. Гончар). — Пор. безсумні́вний, 1. переко́нливий.

ПЕРЕКО́НЛИВИЙ (який дозволяє, примушує переконатися в чомусь), ПЕРЕКО́НУЮЧИЙ, ОБҐРУНТО́ВАНИЙ, УМОТИВО́ВАНИЙ, АРГУМЕНТО́ВАНИЙ, ДОКАЗО́ВИЙ, ДОВІДНИ́Й, ВАГО́МИЙ, РЕЗО́ННИЙ (підкріплений розумними аргументами); ПРОМО́ВИСТИЙ (який підкреслює важливість чогось). Всі притихли, слухаючи Василя, бо відчули чисту і переконливу правду в його словах (В. Кучер); Відповідь була коротка і переконуюча (І. Франко); Є обґрунтовані здогади, що деякі малюнки, приписувані досі Сажину, справді належать пензлю Шевченка (І. Кириленко); Умотивоване твердження; Прикладом аргументованого науково-технічного прогнозу має бути вироблення уявлень про характерні риси електронно-обчислювальних машин майбутнього (з журналу); Атакування, без огляду на авторитет критикованого, таке документально доказове, що, здається, в рецензованій праці не лишилося жодної клітини живої думки, яка б не зазнала випробування на наукову міцність, історичну правомірність (з журналу); Слово його було коротким, вагомим, переконливим (М. Стельмах); Резонна відповідь; Дослідники присвячують велику увагу саме питанню про зв'язки "Слова" з народнопоетичною творчістю, знаходячи промовисті паралелі до багатьох місць "Слова" в піснях, у думах, у билинах (М. Рильський). — Пор. безпере́чний.

ПЕРЕКО́НЛИВИЙ (про голос, жест тощо — який служить для переконання), ПЕРЕКО́НУЮЧИЙ, ПЕРЕСВІ́ДЧЕНИЙ заст. Косінський говорив грізним і переконливим голосом (І. Ле); Говорить (Люба) жваво.. Тон рішучий, переконуючий (Леся Українка); — Ви не егоїст!.. — пересвідченим тоном перебив Лаговський (А. Кримський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переконливий — (який не викликає сумніву в правдивості чогось) умотивований, вагомий, доказовий, (досить яскраво) промовистий, книжн. (з достатніми основами) обґрунтований, аргументований. Словник синонімів Полюги
  2. переконливий — переко́нливий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. переконливий — (аргумент) сильний, резонний; ок. переконавчий, перекональний. Словник синонімів Караванського
  4. переконливий — див. значний Словник синонімів Вусика
  5. переконливий — [пеиреиконлиевией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  6. переконливий — -а, -е. 1》 Який переконує, змушує переконатися в чому-небудь. || Обґрунтований, достатній для переконання кого-небудь у чомусь; доказовий. || Який свідчить про бажання переконати кого-небудь. 2》 Який уміє переконувати, має здібності до переконування інших. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. переконливий — ПЕРЕКО́НЛИВИЙ, а, е. 1. Який переконує, змушує переконатися в чому-небудь. Всі притихли, слухаючи Василя, бо відчули чисту і переконливу правду в його словах (В. Словник української мови у 20 томах
  8. переконливий — ПЕРЕКО́НЛИВИЙ, а. е. 1. Який переконує, змушує переконатися в чому-небудь. Всі притихли, слухаючи Василя, бо відчули чисту і переконливу правду в його словах (Кучер, Дорога.., 1958, 61); У кожному районі є переконливі приклади того, як в результаті.. Словник української мови в 11 томах