перекупний

ПРОДА́ЖНИЙ (який продає себе, свої почуття, честь тощо або якого можна купити за гроші, плату; властивий такій людині), ПІДКУПНИЙ, ПЕРЕКУПНИЙ, ПОКУПНИЙ розм., РОЗПРОДА́ЖНИЙ зневажл. Ні жало зміїне клевети, Ні продажні зрадники і гади Не скорять нас, сестри і брати! (М. Рильський); Каравана він ставив завжди за приклад навіть своїй дружині,.. хоч дружина і перечила йому, що в Каравана божниця домашня, та совість продажна (П. Панч); Ненавиджу я вас, що звесь лукавість, І кривда, й лад нелюдський та підкупний (І. Франко); (Грицько:) Не треба мені її перекупного кохання; нехай вона ним на базарі торгує! (М. Старицький); Ах, гадючі жала, розпродажні душі! (П. Тичина).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перекупний — перекупни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. перекупний — [пеиреикупний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. перекупний — -а, -е. Який перекуповується ким-небудь. || перен. Який продається і купується за гроші (про почуття, людину і т. ін.); продажний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перекупний — ПЕРЕКУПНИ́Й, а́, е́. Який перекуповується ким-небудь. – Хто боронитиме нас перед боярами, вірниками, биричами перекупними? (К. Гриневичева); // перен. Який продається і купується за гроші (про почуття, людину і т. ін.); продажний. Словник української мови у 20 томах
  5. перекупний — ПЕРЕКУПНИ́Й, а́, е́. Який перекуповується ким-небудь; // перен. Який продається і купується за гроші (про почуття, людину і т. ін.); продажний. [Грицько:] Не треба мені її перекупного кохання; нехай вона ним на базарі торгує! (Стар., Вибр., 1959, 251). Словник української мови в 11 томах