перемандрувати

ПЕРЕХО́ДИТИ (йти з одного місця в інше), ПЕРЕСУВА́ТИСЯ (ПЕРЕСО́ВУВАТИСЯ), ПЕРЕБИРА́ТИСЯ, ПЕРЕМІЩА́ТИСЯ (ПЕРЕМІ́ЩУВАТИСЯ), ПЕРЕСТУПА́ТИ, МАНДРУВА́ТИ, ПЕРЕБРО́ДИТИ (ПЕРЕБРО́ДЖУВАТИ), ПЕРЕБРІДА́ТИ (повільно); ПЕРЕТА́СКУВАТИСЯ розм. (повільно, через силу); ПЕРЕНО́СИТИСЯ (перев. несучи, доставляючи когось, щось); МІГРУВА́ТИ книжн. (здійснювати міграцію). — Док.: перейти́, пересу́нутися, перебра́тися, перемісти́тися, переступи́ти, перемандрува́ти, перебрести́, перетаска́тися, перенести́ся, мігрувати. Люди гурмами переходили з місця на місце (Н. Кобринська); Довго переміщалися, пересувалися, поки зібралися знайомі до знайомих (А. Хижняк); Перебираючись з місця на місце, він забрів аж на Басарабію (І. Нечуй-Левицький); Почав придивлятися (Василь), переступив трохи вбік — і справді, прямо над головою побачив зірку (Г. Хоткевич); А старчик.. мандрував собі від села до села, від міста до міста (М. Рильський); Коні, що паслися спершу на стерні, перемандрували в улоговину, де було більше трави (Григорій Тютюнник); Із краю в край людина світ весь перебродить (П. Тичина); — Від розвилки діаметр руди вужчає. Не сьогодні-завтра їй кінець, і нам доведеться переноситись в інше місце (О. Досвітній); Косяки риб, стада китів мігрують з моря в море, на сотні тисяч кілометрів (з журналу). — Пор. 1. іти́, 1. перебира́тися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перемандрувати — перемандрува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перемандрувати — -ую, -уєш, док. Переміститися, перейти і т. ін. з одного місця на інше. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перемандрувати — ПЕРЕМАНДРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Переміститися, перейти і т. ін. з одного місця на інше. Коні, що паслися спочатку на стерні, перемандрували в улоговину (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  4. перемандрувати — ПЕРЕМАНДРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Переміститися, перейти і т. ін. з одного місця на інше. Коні, що паслися спочатку на стерні, перемандрували в улоговину (Тют., Вир, 1964, 289). Словник української мови в 11 томах