переметнутися
ПЕРЕЙТИ́ (на чийсь бік); ПЕРЕБІ́ГТИ (перев. на бік ворога під час бойових дій); ПЕРЕКИ́НУТИСЯ, ПЕРЕМЕТНУ́ТИСЯ (перев. з корисливих міркувань). — Недок.: перехо́дити, перебіга́ти, перекида́тися. — Ну, а як, розкажи, ти до червоних перейшов? -Я не переходив (М. Стельмах); — До півночі був бій, багато наших перебігають на той бік, а інших полягло (І. Ле); Ви обіцяєте нам і землю, і се, і те — це дуже добре. Тоді, може, й задунайці перекинуться на наш бік (С. Добровольський); — Були й такі, що переметнулися у ворожий табір (Є. Кротевич).
ПЕРЕЙТИ́ (змінити місце роботи, навчання тощо); ПЕРЕНЕСТИ́СЯ заст.; ПЕРЕВЕСТИ́СЯ (домігшися офіційного дозволу); ПЕРЕМЕТНУ́ТИСЯ (перев. з корисливих міркувань). — Недок.: перехо́дити, перено́ситися, перево́дитися. Я собі ноги одстояла на тій сахарні, ..а далі взяла та й перейшла у суконну фабрику (І. Нечуй-Левицький); Я став газетярем.., а відтак перенісся до чернігівського земства, де служу й досі (М. Коцюбинський); Може, краще тобі перевестися в іншу школу? (П. Дорошко); Не попрацював він тут і півроку — переметнувся на інший завод (Ю. Шовкопляс).
ПЕРЕНЕСТИ́СЯ (швидко подолати якусь відстань, перешкоду тощо), ПЕРЕСКО́ЧИТИ, ПЕРЕСКАКНУ́ТИ, ПЕРЕМЧА́ТИСЯ, ПЕРЕМЧА́ТИ, ПЕРЕМЕТНУ́ТИ, ПЕРЕМЕТНУ́ТИСЯ, ПЕРЕЛЕТІ́ТИ розм., ПЕРЕМАХНУ́ТИ розм., ПЕРЕМАЙНУ́ТИ розм., ПЕРЕШУГНУ́ТИ розм., ПЕРЕЛИ́НУТИ поет. — Недок.: перено́ситися, переска́кувати, переліта́ти, перема́хувати. На далекому плесі кахкала дика качка, зашелестіла в оситнягу, збила крилом воду й перенеслась над огнем, неначе грудка чорної ріллі (І. Нечуй-Левицький); — Пружні луки зроду в них не слабли.., і самі вони, мов ті вовки, перескочуть простір неосяжний, подолають далеч степову (Н. Забіла); Миттю перемчала (Татьяна) Куртини, мостики, лужок, Алею липову, лісок (переклад М. Рильського); Бану переметнув через вигін навпростець (М. Чабанівський); В півтемряві бачимо, як падає на порозі вартовий і Гречаний, переметнувшись через нього, кидається до дверей камери (О. Гончар); Човен помчав прудко, мов чайка морська; перелетів затоку (Леся Українка); Влітку та долина пересихала і в дні косовиці через неї легко було перемахнути не те що возом, а навіть вантажною машиною (Ю. Збанацький); За думками незчулася Наталка, як перемайнула через усе село (І. Цюпа); (Маруся:) Через зелений ліс ясним соколом перелинемо (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. перебира́тися, 1. перестрибну́ти.
ПЕРЕСЕЛИ́ТИСЯ звідки куди, в що, на що, з інфін. (змінити місце проживання), ПЕРЕБРА́ТИСЯ, ПЕРЕКИ́НУТИСЯ розм., ПЕРЕМЕТНУ́ТИСЯ розм., ПЕРЕКОЧУВА́ТИ розм., ПЕРЕНЕСТИ́СЯ заст., СПРОВА́ДИТИСЯ діал.; ПЕРЕЇ́ХАТИ (за допомогою засобів пересування, з майном); ПЕРЕВЕЗТИ́СЯ (везучи з собою майно); ПЕРЕЙТИ́ (в межах одного населеного пункту); ЕМІГРУВА́ТИ (в чужу країну); ІММІГРУВА́ТИ (до іншої країни на постійне проживання). — Недок.: переселя́тися, перебира́тися, перекида́тися, перекочо́вувати, перено́ситися, переїжджа́ти (переїзди́ти), перево́зитися, перехо́дити, емігрува́ти, іммігрува́ти. Він тепер переселився кудись на північ, ..лишивши Бачурі і свій садочок, і хату (М. Чабанівський); Віктор перебрався в гуртожиток у середині грудня (С. Добровольський); Чотири роки по степах по тих виганяв (дід Матвій)... А потім на Чорномор'я перекинувся (О. Гончар); Як опочив старий Вергілій, Переметнувся він (Еней) на Січ (С. Воскрекасенко); Ще батько мій, я сам і не пам'ятаю, зовсім малим іще був.., перекочував із села в Пітер (А. Головко); Імовірно, від січня я перенесуся.. до Львова (В. Стефаник); На просьбу її чоловіка мати й сестра спровадились до його кам'яниці (І. Франко); Пріська переїхала на квартиру. Степан пособив їй перевезтися, розікласти та розвішати збіжжя (Л. Яновська); В тій невеличкій хаті жили її старші жонаті сини, доки не одрізнились і не перейшли в свої хати (І. Нечуй-Левицький); — Брат мусив емігрувати до Галичини (І. Франко).
ПЕРЕСТРИБНУ́ТИ через що, що і без додатка (стрибком опинитися на другому боці чогось), ПЕРЕСКО́ЧИТИ, ПЕРЕПЛИГНУ́ТИ, ПЕРЕХОПИ́ТИСЯ, ПЕРЕМАХНУ́ТИ розм., ПЕРЕМАЙНУ́ТИ розм., ПЕРЕШУГНУ́ТИ розм., ПЕРЕМЕТНУ́ТИ розм., ПЕРЕМЕТНУ́ТИСЯ розм., ПЕРЕСАДИ́ТИ діал.; ПЕРЕКИ́НУТИСЯ (через вертикально розташовану перепону). — Недок.: перестри́бувати, переска́кувати, перепли́гувати, перехо́плюватися, перема́хувати, переса́джувати, перекида́тися. Річка до того звузилася і пересохла, що через неї можна перестрибнути (М. Чабанівський); Дунай-річка невеличка, схочу перескочу (П. Чубинський); Казанцев.. пересадив Олесю через тин і переплигнув сам (І. Нечуй-Левицький); Сірник одним духом перехопився через пліт на садки (П. Панч); Мов дика звірюка, перемахнув одним скоком Олекса через паркан і вскочив у двір (Г. Хоткевич); Христич, мов хлопчак, перемайнув через борт (Є. Куртяк); Омелян перешугнув зненацька через ковані штахети й зірвав у господаревім саду тую розу (О. Ільченко); Переметнув (Яресько) конем через рів з дерезою, проскочив одне подвір'я, друге (О. Гончар); В півтемряві бачимо, як падав на порозі вартовий і Гречаний, переметнувшись через нього, кидається до дверей камери, визволяти товаришів (О. Гончар); У скаканні перевищив усіх молодий Прокіп Бабинський, який пересадив одним скоком троє коней, уставлених підряд (Юліан Опільський); Поки там один скочив, перекинувся, мов собака, через паркан і побіг шукати Нути, я напомацки поліз до ями (І. Франко). — Пор. 1. перебира́тися, 1. перенести́ся.
Значення в інших словниках
- переметнутися — переметну́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- переметнутися — [пеиреимеитнутиес'а] -нус'а, -нес':а, -нец':а, -неимос'а, -неитес'а, -нуц':а; нак. -нис'а, -т(‘)н'іц':а Орфоепічний словник української мови
- переметнутися — -нуся, -нешся, док. 1》 Те саме, що переметнути 2). 2》 перен. Перейти на бік противника, ворога, супротивної сторони і т. ін. || Змінити місце роботи, місце перебування і т. ін., звичайно з корисливих міркувань. Великий тлумачний словник сучасної мови
- переметнутися — ПЕРЕМЕТНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. 1. Те саме, що переметну́ти 2. В півтемряві бачимо, як падає на порозі вартовий і Гречаний, переметнувшись через нього, кидається до дверей камери визволяти товаришів (О. Гончар). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
- переметнутися — ПЕРЕМЕТНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. 1. Те саме, що переметну́ти 2. В півтемряві бачимо, як падає на порозі вартовий і Гречаний, переметнувшись через нього, кидається до дверей камери визволяти товаришів (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 101). 2. перен. Словник української мови в 11 томах