перемовитися

ПЕРЕГОВО́РЮВАТИСЯ з ким, перев. із сл. між собою і без додатка (обмінюватися словами, фразами), ПЕРЕМОВЛЯ́ТИСЯ, ПЕРЕБАЛА́КУВАТИСЯ розм., ПЕРЕБАЛА́КУВАТИ діал.; ПЕРЕКИДАТИСЯ (перев. із сл. словами, фразами тощо). — Док.: переговори́тися, перемо́витися, переки́нутися. Побігла до хати, у сінях спинилась, чую — з батьком переговорюються (свати) (Марко Вовчок); Люди перемовлялися півголосом, короткими фразами, в яких відчувалися побоювання і тривога (С. Добровольський); Чиншовики.. перебалакувалися стиха, — заздрісно, але й поштиво позираючи на сусідній, хазяйський гурт (Ю. Смолич); Біля колодязів перебалакували сердито баби (Л. Яновська); Так вони і мовчали майже весь обід, перекидаючись коли-не-коли незначними короткими словами (В. Собко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перемовитися — Легко посваритися, посперечатися [I] Словник з творів Івана Франка
  2. перемовитися — перемо́витися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. перемовитися — див. перемовлятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перемовитися — ПЕРЕМО́ВИТИСЯ див. перемовля́тися. Словник української мови у 20 томах
  5. перемовитися — ПЕРЕМО́ВИТИСЯ див. перемовля́тися. Словник української мови в 11 томах