перенести

ВИ́ТРИМАТИ (знайти в собі сили перебути стан великого фізичного або морального напруження, болю, несприятливих умов і т. ін.), ВИ́ДЕРЖАТИ, ЗНЕСТИ́, ПЕРЕНЕСТИ́, ВИ́ТЕРПІТИ, ПЕРЕТЕРПІ́ТИ, ПЕРЕЖИ́ТИ, ІСТЕРПІ́ТИ, ПЕРЕСТРАЖДА́ТИ, ВИ́НЕСТИ розм., ПЕРЕТРИВА́ТИ розм., ВДЕ́РЖАТИ (УДЕ́РЖАТИ) розм. рідко, ВИ́ДИХАТИ розм. рідко, ВИ́ТРИВАТИ діал.; ДОТРИ́МАТИСЯ, ДОДЕ́РЖАТИСЯ (до певного часу); ПЕРЕВАРИ́ТИ розм., ПЕРЕТРАВИ́ТИ розм. (перев. з запереч. н е — важко, через силу переносити кого-, що-небудь). — Недок.: витри́мувати, виде́ржувати, зно́сити, перено́сити, вите́рплювати, перете́рплювати, пережива́ти, терпі́ти, вино́сити, дотри́муватися, доде́ржуватися, перева́рювати, перетра́влювати. Раїса чує, що ноги її не витримають, ось-ось підігнуться (М. Коцюбинський); Його залізне тіло витримувало й не таку біганину (Ю. Яновський); Її змучене, помарніле лице скинулось на лице людини, що видержала важку хворобу (І. Нечуй-Левицький); Хай на Сибір засилають, — Ми всі тортури знесем! (пісня); Минуло стільки літ у самоті... Не вірила, що можна у житті Таке перенести, Таке перетерпіти... (Л. Забашта); Там батько.. Не витерпів лихої долі, Умер на панщині! (Т. Шевченко); Багато всякого лиха та горя довелося йому (Шевченкові) пережити на своєму віку (Панас Мирний); Вона сього не стерпить, вона ані одної хвилі не знесе, щоб нею так поневіряв той чоловік (І. Франко); За те, що син тебе кохає, Що внук матусенькою зве, — Вона усе перестраждає, Вона усе переживе (М. Гірник); Мою любов я тільки їй (Україні) віддам! За муки всі, що винесла в неволі (В. Сосюра); — Ми спільно перетривали тисячні пригоди і негоди (І. Франко); "Пустіть!.. кричить Рябко: — не будь я песький син, Коли вже вдержу більш!.." (П. Гулак-Артемовський); Цілий тиждень Сергій провалявся в бараку, ледве видихав (Г. Коцюба); Йому ще байдуже, але бідна Настя навряд чи витримає (М. Коцюбинський); Скрутно прийшлася година голодна: З осені хліб купували; ..Всилу додержались, поки робота Знову у полі відкрилась (І. Манжура); Не переварюю я Масла, дуже він масний, гумовий, а от не впіймав за руку — не тягни до буку, як каже закарпатець Михайло (А. Хижняк); — Страх не люблю ябед, просто не перетравлюю їх зовсім (М. Чабанівський).

ВИ́ТРИМАТИ (зберегти свої властивості, попередній стан, незважаючи на дію великої ваги, тиску, удару, стрімкого руху чого-небудь і т. ін.), ВИ́ДЕРЖАТИ, ВДЕ́РЖАТИ (УДЕ́РЖАТИ), ПЕРЕНЕСТИ́ (температуру). — Недок.: витри́мувати, виде́ржувати, перено́сити. Всі бурі витримав наш корабель (В. Мисик); Не видержав тонкий зубок — перепався надвоє (Панас Мирний); Віз не вдержав і... загув — тріснув до розвори! (С. Олійник); Багато видів плодових гібридів перенесли мороз і розцвіли (О. Довженко).

ВІДКЛАДА́ТИ (призначати здійснення, проведення чого-небудь на інший час), ПЕРЕНО́СИТИ, ВІДСТРО́ЧУВАТИ, ВІДТЯГА́ТИ, ВІДТЯ́ГУВАТИ, ВІДВОЛІКА́ТИ рідше. — Док.: відкла́сти, перенести́, відстро́чити, відтягти́, відтягну́ти, відволікти́, відволокти́. Тільки не відкладай надовго вияснення сеї справи (Леся Українка); — Чим же кінчилось засідання? — нетерпляче звернувся Павло до Левченка. — Не кінчилось. Перенесли на завтра (А. Головко); Він не зняв своєї погрози — пообіцяв лише відстрочити кару до повернення загонів (Д. Міщенко); Коген.. відтягає з дня на день із своїм приїздом (М. Коцюбинський).

ПЕРЕВО́ДИТИ (примушувати змінити місце роботи, навчання, рід занять тощо), ПЕРЕКИДА́ТИ, КИ́ДАТИ розм., ПЕРЕНО́СИТИ заст.; ПЕРЕМІЩА́ТИ (ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ) (призначати на іншу посаду, посилати виконувати якісь доручення, працювати в інше місце); ПЕРЕСТАВЛЯ́ТИ (призначати на іншу роботу); ПЕРЕКЛЮЧА́ТИ (примушувати змінювати рід занять). — Док.: перевести́, переки́нути, ки́нути, перенести, перемісти́ти, переста́вити, переключи́ти. Тричі зі всякими застереженнями і умовами чоловіка переводили з кращих шкіл у гірші (М. Стельмах); — Де це видано: щось комусь на думку спаде — і перекидай людей з бригади в бригаду (Я. Гримайло); Вчителя кидали з села в село (Г. Хоткевич); Пана директора народної школи перенесли на іншу посаду, до іншого міста (Лесь Мартович); (Боб:) Містер Петерсон переміщує мене в Китай. Чув? (Я. Галан); Іван Шуст уже знав: новий голова почне переставляти комірників, завідуючих фермами, бригадирів (М. Рудь); Бригадири мають змогу значну кількість колгоспників переключити на збирання картоплі та кукурудзи (з журналу).

ПОШИ́РЮВАТИ (про новини, відомості, поголоски тощо — робити приступним, відомим для багатьох), ШИ́РИТИ, РОЗПОВСЮ́ДЖУВАТИ, РОЗСІВА́ТИ, СІ́ЯТИ перев. книжн., ГОЛОСИ́ТИ діал.; РОЗПУСКА́ТИ, ПЕРЕНО́СИТИ, РОЗНО́СИТИ розм. (перев. чутки, плітки); ПРОПАГУВА́ТИ, ПРОПОВІ́ДУВАТИ, ПРОВО́ДИТИ (ПРОВА́ДИТИ), ПОПУЛЯРИЗУВА́ТИ (глибоко, детально роз'яснювати якісь ідеї, погляди, знання). — Док.: поши́рити, розповсю́дити, розсі́яти, розголоси́ти, розпусти́ти, перенести́, рознести́. Слинько придивлявся до Каргата так, наче то була зовсім не та людина, про яку він стільки знав і чию думку він усі ці дні поширював по заводу (Ю. Шовкопляс); Царські лакузи ширили в Петербурзі чутки, що цар хоче дарувати кріпакам волю і цим виявити свою любов і турботу про них (П. Колесник); Тося і її друзі розповсюджували листівки, надруковані на склографі, на машинці, написані від руки (Ю. Мартич); Буде він малювати портрети, а відтак... будуть у дальшій приязні і під плащем штуки та науки розсівати соціалізм (О. Кобилянська); В цих полях не раз ходив Синиця, Сіяв слово правди для удачі... І здалося: то не шум пшениці — То слова його шумлять гарячі (Я. Шпорта); Рутенців плем'я перед ним (князем) Хилило чола покірно І голосило на весь світ Його славу безмірно (І. Франко); Урядник.. говорив похмуро до селян: — Це тільки внутрішні вороги.. сіють крамолу отаку: розпускають чутки, афішки розкидають (А. Головко); Од того часу, як були побиті козаки, й народ знов опинився в неволі в панів, його кобза не вгамувалась: переносила невольницькі думи од міста до міста, з ярмарку на ярмарок (І. Нечуй-Левицький); Десь ізнадвору, з вулиці, долинали голоси баглайчат, що всій Зачіплянці розносили свою радісну новину: — Лист від тата! (О. Гончар); Ідею, гасло можна і треба пропагувати (В. Еллан); Його дуже вразила темнота того товариства, серед якого він хотів проповідувать свої ідеї (І. Нечуй-Левицький); Ніяк не могла (Раїса) уявити собі, що той.. семінарист, який, сюсюкаючи, провадив їй ідеї Фейєрбаха, носить тепер камилавку (М. Коцюбинський); Пропагандою свого твору.. Савка був заполонений цілковито й популяризував книжку з неабиякою турботливістю (Т. Масенко). — Пор. 1. пропагува́ти.

ПЕРЕНО́СИТИ (відтворювати щось графічно), ПЕРЕВО́ДИТИ, ПЕРЕБИВА́ТИ. — Док.: перенести́, перевести́, переби́ти. Ці квіти він переносить пензлем на скриню (П. Колесник); — Я гадаю, що копір (копіювальник) переведе точно лінії різання на деталь (П. Автомонов); З просвітленої сторінки прозирає бляклий малюнок. Дослідник.. перебиває величезного лева (з газети).

ПЕРЕСТАВЛЯ́ТИ (ставити когось, щось на інше місце), ПЕРЕМІЩА́ТИ (ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ), ПЕРЕСТАНОВЛЯ́ТИ рідше; ПЕРЕНО́СИТИ (про ноги — важко, повільно). — Док.: переста́вити, перемісти́ти, перестанови́ти, перенести́. Обов'язки нескладні, ходиш, переставляєш геодезичну рейку, а майстер нівелює (О. Гончар); Він день і ніч бігав по шахті, щось шукаючи, влаштовуючи, переміщуючи (І. Волошин); Ліжко перестановила до дверей (Леся Українка); Ледве, ледве Переносить (цар) ноги; Та одутий, аж посинів: Похмілля прокляте його мучило (Т. Шевченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перенести — перенести́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перенести — див. переносити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перенести — ПЕРЕНЕСТИ́ див. перено́сити. Словник української мови у 20 томах
  4. перенести — перене́сти: ◊ перене́сти ме́трику → метрика Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. перенести — як (мов, немо́в і т. ін.) ві́тром перенесло́ кого. Хто-небудь дуже швидко прибув (прийшов, приїхав, прибіг і т. ін.) кудись. (Суховій:) Либонь ще й четверті півні не співали, а я вже і в Конотопі .. Немов вітром мене перенесло (М. Кропивницький). Фразеологічний словник української мови
  6. перенести — Перене́сти́, див. перено́сити Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. перенести — ПЕРЕНЕСТИ́ див. перено́сити. Словник української мови в 11 томах
  8. перенести — Перенести см. переносити. Словник української мови Грінченка