перепадатися

ВИСНА́ЖУВАТИСЯ (зовсім утрачати сили, ставати безсилим, змарнілим від утоми, голоду, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИСЯ, ЗНЕМАГА́ТИ, ЗНЕМАГА́ТИСЯ, ЗАМУ́ЧУВАТИСЯ, ЗМУ́ЧУВАТИСЯ, ВИСИХА́ТИ, ЗСИХА́ТИ, ВИМО́ТУВАТИСЯ, ХЛЯ́НУТИ, ХЛЯ́ТИ, ВИСИ́ЛЮВАТИСЯ рідше, ВИСИЛЯ́ТИСЯ рідко, ПЕРЕПАДА́ТИСЯ рідко, ЗНО́ШУВАТИСЯ рідше, СПА́ЛЮВАТИСЯ розм., РОЗША́РПУВАТИСЯ розм. рідко. — Док.: ви́снажитися, знеси́литися, знеси́літи, знемогти́, знемогти́ся, заму́читися, зму́читися, ви́мучитися, ви́сохти, ви́сохнути, ізсо́хнути, ви́мотатися, охля́нути, охля́ти, захля́нути, захля́ти, ви́робитися, ви́силитися, перепа́стися, зноси́тися, спали́тися, розша́рпатися, знебу́тися діал. Маруся виснажилась, висохла, як скіпка, одначе була проворна (І. Нечуй-Левицький); Він ішов напружено, без спочинку, часом навіть.. знесилюючись (Ю. Мушкетик); Тепер баба поблідла, як крейда, й одразу знесиліла, тільки й могла ледве чутко промовляти: — Ой лишечко! рятуйте!.. (Грицько Григоренко); Ламались, мінялись лінії фронту, знемагали в битвах бійці (Я. Баш); Так виморились (хлопці), так знемоглись, що не здужають і поворухнутись (Г. Квітка-Основ'яненко); — Треба людей підіймати. Бачиш, зовсім замучились, гаснуть (О. Гончар); (Ніна:) Ти змучилась, мамо. Іди, іди, відпочинь (Л. Дмитерко); Юнак сказав королівні: — Бачу, що ізсохну я од твоїх очей (С. Васильченко); За час переходів усі вже так вимотались, що й од вітру падали (Я. Баш); — Ми вже так вихарчувались, що їмо самий хліб та цибулю, та й хліба до нового не стане.. Треба хлять, хоч і не хочеш (І. Нечуй-Левицький); Кілька вже день харчувались старі вареною та печеною картоплею, аж охляли без хліба (М. Коцюбинський); Як день там один на самому хлібі побуде (Давид), не захляне (А. Головко); Як, бувало, не виробиться чоловік, як не намучиться,.. а прийде в цей закуток,.. і на душу проллються тиха задума і спокій (М. Стельмах); Я подивився на його виснажене обличчя, сухі руки й запалі сухотні груди — і мені стало шкода, що він так висилюється (О. Досвітній); Ото перепалося сердешне дівча на тій роботі!.. (Олена Пчілка); Тільки Дарка одна в цьому завороженому світикові спалюється від таємного очікування (Ірина Вільде); Я з ним не нажилась, а тіки (тільки) знебулась (Словник Б. Грінченка). — Пор. 1. сла́бнути, стоми́тися.

РОЗПАДА́ТИСЯ (руйнуватися, поділятися на частини, втрачати цілісність), РОЗВА́ЛЮВАТИСЯ, РОЗСИПА́ТИСЯ, ДІЛИ́ТИСЯ, ПОДІЛЯ́ТИСЯ, РОЗЛА́МУВАТИСЯ (ламаючись); РОЗПОВЗА́ТИСЯ (розриваючись); РОЗСКА́КУВАТИСЯ (розірвавшись, розламавшись); РОЗКЛАДА́ТИСЯ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИСЯ (на складові частини, елементи); РОЗЛА́ЗИТИСЯ (РОЗЛІЗА́ТИСЯ), ЛІ́ЗТИ (про одяг, взуття тощо); ПЕРЕПАДА́ТИСЯ (надвоє). — Док.: розпа́стися, розвали́тися, розси́патися, поділи́тися, розділи́тися, розлама́тися, розповзтися, розско́читися, розкла́стися, розщепи́тися, розлі́зтися, перепа́стися. Оленка натопила піч так, що аж каміння розпадається (казка); Раптом лунає катастрофічний стук і шум — розвалюється айсберг (О. Довженко); Тільки що вози виїхали на дорогу, один віз розсипався (І. Нечуй-Левицький); Ділиться на шматки товста крига над водою (Панас Мирний); Колісниця розламувалася на лету, з неї летіло залізо й дерево (П. Загребельний); Найгірше те, що люди, надіючись, що їх скоро обмундирують, брали найветхіший одяг, і тепер він розповзався на осінніх дощах (Григорій Тютюнник); Він зачепив тарілку, і тарілка брязнула об підлогу і розскочилась (І. Нечуй-Левицький); А спека ж така, що часом і олія перегоряє, розкладається (О. Гончар); Азбест — каміння, яке може розщеплюватися на найтонші гнучкі й міцні волокна (з газети); — Мені треба новий комірчик до форми купити, цей вже зовсім розлазиться (В. Собко); Смух у мене дуже добрий, — Лізе без ножа (Я. Щоголів); Учепиться (миша) зубами в залізний прут, — гризь! Не видержав тонкий зубок — перепався надвоє... (Панас Мирний). — Пор. 1. руйнува́тися.