переплутуватися

ПЕРЕПЛІТА́ТИСЯ (про гілля, крони тощо), СПЛІТА́ТИСЯ, ПЕРЕВИВА́ТИСЯ, ПЕРЕСНО́ВУВАТИСЯ, ПЕРЕПЛУ́ТУВАТИСЯ (густо, безладно). — Док.: переплести́ся, сплести́ся, переви́тися, переснува́тися, переплу́татися. Сірі віти осичини перепліталися з білими березовими (А. Шиян); Картопля зародила аж гич сплітається (М. Коцюбинський); Мати почала діставати.. свої вузлики. В них лежало все те, що далі зійде, зацвіте, закрасується й перев'ється по всьому городі (М. Стельмах); Мов у дзеркалі, видно в воді і небо, і кручу з тими кудлатими коріннями, що переплутались із хмелем (П. Куліш).

ПЕРЕПЛІТА́ТИСЯ (про стежки, шляхи тощо), СПЛІТА́ТИСЯ, ПЕРЕПЛУ́ТУВАТИСЯ. — Док.: переплести́ся, сплести́ся, переплу́татися. Грядки перепліталися та губилися між групами чинар, лаврів, кипарисів (Юліан Опільський); Сплітаються, збігаються Потоки до яруг (Л. Забашта); Я вів свій загін через непролазні нетрі лісів, намагаючись якомога швидше вибратись з тих місць, де переплутувались, мов жили на старечій руці, лісові дороги (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переплутуватися — переплу́туватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. переплутуватися — -ується, недок., переплутатися, -ається, док. 1》 Сплітатися між собою, безладно сплутуватися одне з одним або з чим-небудь. || Перехрещуватися (про сліди, стежки і т. ін.). || перен. Зливатися (про звуки). 2》 Ставати безладним, перемішуватися. 3》 тільки недок. Пас. до переплутати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переплутуватися — ПЕРЕПЛУ́ТУВАТИСЯ, ується, недок., ПЕРЕПЛУ́ТАТИСЯ, ається, док. 1. Сплітатися між собою, безладно сплутуватися одне з одним або з чим-небудь. Голі вузлуваті горіхи та буки переплутувалися гіллям (З. Тулуб); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. переплутуватися — ПЕРЕПЛУ́ТУВАТИСЯ, ується, недок., ПЕРЕПЛУ́ТАТИСЯ, ається, док. 1. Сплітатися між собою, безладно сплутуватися одне з одним або з чим-небудь. Голі вузлуваті горіхи та буки переплутувалися гіллям (Тулуб, Людолови, І, 1957, 336); *Образно. Словник української мови в 11 томах