перепрошуватися

МИРИ́ТИСЯ (припиняти сварки, суперечки, ворожнечу з кимсь), ПРИМИРЯ́ТИСЯ, ПРИМИ́РЮВАТИСЯ, ЗАМИРЯ́ТИСЯ, ЗМИРЯ́ТИСЯ, ПЕРЕПРО́ШУВАТИСЯ розм. (налагоджувати мирні взаємостосунки, укладати мир); ГОДИ́ТИСЯ розм., ПОГОДЖА́ТИСЯ розм., ЗГО́ДЖУВАТИСЯ, ЗГОДЖА́ТИСЯ розм. (приходити до згоди). — Док.: помири́тися, примири́тися, замири́тися, змири́тися, перепроси́тися, пого́дитися, зго́дитися. З Масею Петрусь тричі на день сваривсь, та тричі на день і миривсь (А. Кримський); Катерина, яка на кожному кроці шукала нагоди примиритись з сестрою, запобігливо поступилась Нелі своїм місцем (Ірина Вільде); -. За останнє півсторіччя перси разів з двадцять замирялися, а потім знов розпочинали війну (З. Тулуб); (Сербин:) Не поладили ми з ним іще на Січі, та й досі не змирились (С. Васильченко); — Прийшов я, мамо... перепроситися... Простіть мені, не гнівайтесь уже на мене... (Панас Мирний); Як посварилися, так і досі не хотять годитися (Словник Б. Грінченка); Так пробуде (в опришка гуцул) якийсь час, доки там роди посварені якось не погодяться (І. Франко); Невістки якось між собою добренько згоджаються, а се в нас рідко буває, щоб мирились (Ганна Барвінок).

I. ПЕРЕПРО́ШУВАТИ кого за що і без додатка (просити вибачення), ВИБАЧА́ТИСЯ перед ким за що і без додатка, ПРОБАЧА́ТИСЯ перед ким за що і без додатка, ПЕРЕПРО́ШУВАТИСЯ перед ким за що і без додатка, ПЕРЕПРОША́ТИ кого за що і без додатка, діал., ПЕРЕПРОША́ТИСЯ перед ким за що і без додатка, діал; ВИНИ́ТИСЯ перед ким у чому і без додатка, розм., ЗВИНЯ́ТИСЯ перед ким за що і без додатка, розм. (визнаючи свою провину). — Док.: перепроси́ти, перепроха́ти розм. ви́бачитися, проба́читися, перепроси́тися, повини́тися, звини́тися. — А бодай він не діждав, щоб я його перепрошувала (І. Нечуй-Левицький); (Префект:) За правду перепрошувать не буду (Леся Українка); Боря Серга.. стріляв скоромовкою, вибачаючись за свого друга Вальку, який не вмів просити пробачення (О. Гончар); — Ти образив мене в класі при всіх товаришах, отже й пробачайся при всіх (О. Донченко); Раптом упізнав (Володя) привітний голос Тараса Володимировича, який перепрошувався за нежданий прихід (Ю. Бедзик); О. Нестор почав.. говорити щось, звинятися та перепрошати (І. Франко); Він підходить до пана, перепрошаючись (Ю. Яновський); Кирило.. мав вигляд винуватого хлопчиська, який учора нашкодив, а сьогодні прийшов винитися (В. Собко).