перерости

ВИПЕРЕДЖА́ТИ (досягти кращих результатів у чому-небудь, чогось більшого порівняно з ким-, чим-небудь), ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ, ПЕРЕРОСТА́ТИ рідше, ОБСКА́КУВАТИ розм., ПЕРЕСКА́КУВАТИ розм. рідше. — Док.: ви́передити, обігна́ти, перегна́ти, перерости́, обскака́ти, переско́чити. — Вирубка лісу.. на Україні давно вже випереджає розміри його приросту (М. Чабанівський); Завжди ученики випереджують свого учителя, бо не стоїть життя на місці (О. Вишня); — Це, брат, діло таке: заспокоївся трохи і вже не передовий, а там, дивись, прогавив — і вже сусіди обігнали (С. Журахович); — Колись, може, станеш таким, що й нас.. в усіх науках переженеш (О. Гончар); Трудитись так, щоб всіх перерости! (П. Тичина); — То ж норму можна дати, раз дав її оцей юнак, раз всіх нас обскакав новак (П. Дорошко); — Ти тільки подумай, Петре, — спинив він серед вулиці Кобзаря.., через рік-два перескочимо довоєнні врожаї (С. Журахович).

ЗМІ́НЮВАТИСЯ (ставати іншим, інакшим), ЗМІНЯ́ТИСЯ, МІНЯ́ТИСЯ, МІНИ́ТИСЯ рідше, ПЕРЕМІНЯ́ТИСЯ, ПЕРЕМІ́НЮВАТИСЯ, ВІДМІНЯ́ТИСЯ, ВІДМІ́НЮВАТИСЯ, ПЕРЕВЕРТА́ТИСЯ, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИСЯ, ПЕРЕШИКО́ВУВАТИСЯ, ПЕРЕІНА́КШУВАТИСЯ розм., ПЕРЕІНА́ЧУВАТИСЯ розм. рідше, ПРЕОБРАЖА́ТИСЯ книжн. (суттєво, докорінно, до невпізнання); ПЕРЕРОСТА́ТИ (поступово). — Док.: зміни́тися, переміни́тися, відміни́тися, переверну́тися, перероди́тися, перешикува́тися, поі́ншати, поіна́кшати, переіна́кшитися, переіна́читися, преобрази́тися, перерости́. Все змінювалося на землі з приходом ночі і робилося таємничим, загадковим (Григорій Тютюнник); — Життя міняється, і міняються люди разом із ним (Є. Гуцало); Його погляд увесь час мінився: очі то округлялись, то звужувались (Ю. Збанацький); — Я їм говорив, що тепер світ переміняється (Лесь Мартович); Маруся не одмінилася — тільки пішла молоденька, а повернулася сива, як голубка (Марко Вовчок); Раптом все блискавично, за один день, почало переінакшуватися в її душі (М. Стельмах).

ПЕРЕТВО́РЮВАТИСЯ в кого-що, на кого-що (набирати нового вигляду, іншого характеру тощо), ОБЕРТА́ТИСЯ в кого-що, на кого-що, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИСЯ в кого-що, на кого-що, РОБИ́ТИСЯ ким, чим, ПОВЕРТА́ТИСЯ в кого-що, ПЕРЕКИДА́ТИСЯ в кого-що, на кого-що, розм., ПЕРЕРОБЛЯ́ТИСЯ (ПЕРЕРО́БЛЮВАТИСЯ) на кого-що, в кого-що, рідше, ЗМІ́НЮВАТИСЯ (ЗМІНЯ́ТИСЯ) в кого-що, на кого-що, розм., ПЕРЕМІНЯ́ТИСЯ (ПЕРЕМІ́НЮВАТИСЯ) в кого-що, на кого-що, розм.; ПЕРЕХО́ДИТИ в що, на що, ПЕРЕРОСТА́ТИ в що, рідше на що (поступово); ТРАНСФОРМУВА́ТИСЯ в що (змінюючи свій вигляд, форму, властивості тощо). — Док.: перетвори́тися, оберну́тися, перероди́тися, зроби́тися, поверну́тися, переки́нутися, перероби́тися, зміни́тися, переміни́тися, перейти́, перерости́, трансформува́тися. Яскравий сонячний день перетворюється швидко на сутінки (Ю. Яновський); Сніг під щедрим і по-весняному теплим промінням сонця на очах обертався в чисті, як сльозинки, струмки (Я. Гримайло); Вчорашні вороги робилися спільниками (М. Стельмах); Я було радію, слухаючи того її щебетання. Не було й гадки, що усе те щастя у велике лихо повернулось (Марко Вовчок); Обурення з того й з другого боків доходить до погроз і от-от перекинеться в бійку (Я. Мамонтов); В його була в голові думка, що усі українці повинні переробитись по його вподобі та поставати католиками (І. Нечуй-Левицький); А далі слово.. змінилося у спів, і вся громада до дзвінкої промови прилучилась (Леся Українка); Дальші слова губилися десь у горлі й перемінялися в глухий жаль (О. Кобилянська); Вітер щохвилини міцнішав, переходив в ураган (З. Тулуб); Приязнь переростала в хорошу міцну дружбу (О. Донченко); Любов Шевченка до людей завжди трансформується в дію (з газети).

ПЕРЕЗРІ́ТИ (про людину — стати старшим, ніж це потрібно для певного становища, стану), ПЕРЕРОСТИ́, ПЕРЕСТИ́ГНУТИ ірон.; ПЕРЕСТА́РІТИ розм., ПЕРЕСТАРІТИСЯ розм. (стати занадто старим для чогось). — Недок.: перезріва́ти, перероста́ти, перестига́ти. Тепер його треба приголубити, щоб він неодмінно обкрутився з якоюсь донькою. Краще б зі старшою, бо вже й перезріла вона (М. Стельмах); (Кукса:) Як перестигне (дівчина), то ніхто й не квапиться (М. Кропивницький); Окуні бояться, щоб не перестаріла дівка. Кому вона буде потрібна з двадцяти років? (М. Стельмах).