пересаджувати

ВИСУВА́ТИ (робити рух уперед якоюсь частиною тіла), ВИСТАВЛЯ́ТИ, ВИХИЛЯ́ТИ, ВИСТРО́МЛЮВАТИ, ВИСТРОМЛЯ́ТИ, ВИСО́ВУВАТИ рідше, ВИТИКА́ТИ рідше, ВИСОЛО́ПЛЮВАТИ, ВИВА́ЛЮВАТИ, СОЛО́ПИТИ розм. (про язик); ПЕРЕСА́ДЖУВАТИ розм. (через що-небудь). — Док.: ви́сунути, ви́ставити, ви́хилити, ви́стромити, ви́ткнути, ви́солопити, ви́валити. Недалечко від них вуж іще більше висунув голову з озеречка (М. Стельмах); — Тату! тату! — закричав Івась, висовуючи голову у кімнатні двері (Панас Мирний); Вона сиділа, виставивши манірно свої маленькі ніжки (Г. Хоткевич); Садівник.. зірвався на рівні ноги і, вихиливши голову з буди, закликав пса (І. Франко); Сидів (верхівець) на запряженій в арбу коняці, високо вистромивши коліна вгору (І. Ле); Отак розмовляючи, йдуть собі лісом, а тут із-за кущів то виткне морду лісовик із зеленою.. бородою, то вискочить вовкулака (О. Стороженко); Ще довго лікар морочив хлопця.., змушував.. заплющувати очі й висолоплювати язика (С. Добровольський); Виваливши мокрого червоного язика, подала (вівчарка) йому хліб (Григорій Тютюнник); Гарно солопив язика (тур) (П. Загребельний); Вівця пересадить голову через комишеву стінку (Словник Б. Грінченка). — Пор. 1. виставля́ти.

ПЕРЕСТРИБНУ́ТИ через що, що і без додатка (стрибком опинитися на другому боці чогось), ПЕРЕСКО́ЧИТИ, ПЕРЕПЛИГНУ́ТИ, ПЕРЕХОПИ́ТИСЯ, ПЕРЕМАХНУ́ТИ розм., ПЕРЕМАЙНУ́ТИ розм., ПЕРЕШУГНУ́ТИ розм., ПЕРЕМЕТНУ́ТИ розм., ПЕРЕМЕТНУ́ТИСЯ розм., ПЕРЕСАДИ́ТИ діал.; ПЕРЕКИ́НУТИСЯ (через вертикально розташовану перепону). — Недок.: перестри́бувати, переска́кувати, перепли́гувати, перехо́плюватися, перема́хувати, переса́джувати, перекида́тися. Річка до того звузилася і пересохла, що через неї можна перестрибнути (М. Чабанівський); Дунай-річка невеличка, схочу перескочу (П. Чубинський); Казанцев.. пересадив Олесю через тин і переплигнув сам (І. Нечуй-Левицький); Сірник одним духом перехопився через пліт на садки (П. Панч); Мов дика звірюка, перемахнув одним скоком Олекса через паркан і вскочив у двір (Г. Хоткевич); Христич, мов хлопчак, перемайнув через борт (Є. Куртяк); Омелян перешугнув зненацька через ковані штахети й зірвав у господаревім саду тую розу (О. Ільченко); Переметнув (Яресько) конем через рів з дерезою, проскочив одне подвір'я, друге (О. Гончар); В півтемряві бачимо, як падав на порозі вартовий і Гречаний, переметнувшись через нього, кидається до дверей камери, визволяти товаришів (О. Гончар); У скаканні перевищив усіх молодий Прокіп Бабинський, який пересадив одним скоком троє коней, уставлених підряд (Юліан Опільський); Поки там один скочив, перекинувся, мов собака, через паркан і побіг шукати Нути, я напомацки поліз до ями (І. Франко). — Пор. 1. перебира́тися, 1. перенести́ся.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пересаджувати — Перескакувати [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. пересаджувати — переса́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. пересаджувати — Переса́джувати. Перебільшувати. Щоб не думали Ви, високоповажаний пане, що я пересаджую в своїм жалю, я висилаю рівночасно з листом умисне повище згадане число “Літер[атурно]-науков[ого]вісника”на Ваші руки з просьбою хоч оком кинути... Українська літературна мова на Буковині
  4. пересаджувати — (деінде) садити, саджати, (людей) садовити; (через паркан) перевалювати, (голову) ОК. висувати; (тканину) мед. трансплянтувати. Словник синонімів Караванського
  5. пересаджувати — -ую, -уєш, недок., пересадити, -саджу, -садиш, док., перех. 1》 Викопавши яку-небудь рослину, садити її на новому місці. 2》 Садовити кого-небудь на інше місце; пропонувати, допомагати або примушувати пересісти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. пересаджувати — Переса́джувати, -са́джую, -са́джуєш; пересади́ти, -саджу́, -са́диш, -са́дять; -сади́, -саді́м, -саді́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. пересаджувати — ПЕРЕСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш, док., що. 1. Викопавши яку-небудь рослину, садити її на новому місці. Моя мати пересаджувала якісь цвіти [квіти] в зільнику з служницею (О. Словник української мови у 20 томах
  8. пересаджувати — ПЕРЕСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш, док., перех. 1. Викопавши яку-небудь рослину, садити її на новому місці. Моя мати пересаджувала якісь цвіти [квіти] в зільнику з служницею (Коб. Словник української мови в 11 томах