пересить

ПЕРЕСИ́ЧЕННЯ, ПЕРЕ́СИТ, ПЕРЕ́СИТЬ діал. Панська розпуста не з біди, не з розпуки, а з розкошів, з пересичення, із звиродніння (Мирослав Ірчан); В сірих очах видно було втому, пересит життям і цинізм (І. Франко); Горе, коли чуємо пересить-утому, падемо у прірву, а не линемо дальше (Уляна Кравченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пересить — пере́сить іменник жіночого роду пересичення діал. Орфографічний словник української мови
  2. пересить — -і, ж., діал. Пересичення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пересить — ПЕРЕ́СИТЬ, і, ж., діал. Пересичення. Горе, коли чуємо пересить-утому, падемо [падаємо] у прірву, а не линемо дальше (Уляна Кравченко). Словник української мови у 20 томах
  4. пересить — ПЕРЕ́СИТЬ, і, ж., діал. Пересичення. Горе, коли чуємо пересить-утому, падемо [падаємо] у прірву, а не линемо дальше (У. Кравч., Вибр., 1958, 247). Словник української мови в 11 томах